РОЗПУТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗПУ́ТНИК

Той, хто веде розпутне життя; розпусник. Приклади
  • [Женя:] Я думала, що ти чистий душею, що ти з добрим, чесним серцем, а виявилось, що ти розпутник! (М. Кропивницький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.