РОЗПИТУЙТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗПИ́ТУВАТИ

Звертатися до когось із запитаннями, намагаючись довідатися про кого-, що-небудь. Приклади
  • Ішли, розмовляли. Василько розпитував, а дядя Василь розповідав. (П. Дорошко)
  • Почали знайомитися, швидко розпитувати один одного про спільних знайомих, про справи, про новини. (І. Багряний)
  • Увійшов капрал і сказав, що зловили якогось араба, так чи не схочуть розпитати його. (М. Грушевський)
  • Тамара відчувала, що матері кортить розпитати, де вона була. (А. Хижняк)
  • Мелашка все побивалася за дитиною, розпитувала людей. Ніхто нічого достеменно порадити не міг. (з переказу)
  • [Хотина:] Розпитувала я по людях: всі Романа шанують і почитують. Кажуть, що й тихий, і ввічливий. (М. Кропивницький)
  • Хаєцький на ходу розпитує поранених про свій полк, про становище. (О. Гончар)
  • – Ти не знаєш, що то за люди паничі. Коли не знаєш, то розпитай людей. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.