РОЗНІМАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗНІМА́ТИ

що. Роз'єднувати, відділяти одне від одного що-небудь з'єднане, зімкнуте, стулене і т. ін. Приклади

Зажмурює [Мирон] очі. Ов, не видно нічого. Рознімає: видно й чути. (І. Франко)
Принесли води, – збризнули, – ні волосиною не повела [мати]. Розняли ножем зціплені зуби, линули у рот води. (Панас Мирний)
Арсенько розняв кулак. (М. Трублаїні)
Гримала аж розняв руки з дива: справді, чим би люди землю орали, якби не було плуга? (О. Маковей)
– Я Парасю люблю! От-та-ак люблю! – розняв Володислав широко руки, і йому радісно заблищали очі. (Г. Епік)
Раз побився Максим на взаклад [об заклад], що вип'є кварту й не буде п'яний. Заклад на п'ять карбованців. Товариші розняли руки. (Панас Мирний)

кого. Примушувати розійтися, насильно розводити тих, що б'ються; розбороняти. Приклади

Радці сопли, лаялися і тупотіли на місці, зчепившись в одну купу, і важко було зрозуміти, хто б'ється, а хто рознімає їх. (З. Тулуб)
Як же зчепились вони – така буча збилася, що ледве розняли їх. (Марко Вовчок)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.