РОЗМІЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗМІЧА́ТИ

Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою. Приклади
  • На розгородженому подвір'ї Катерини .. Мусій Горбань розмічав фундамент під дві кімнати з кухнею. (Л. Первомайський)
  • Великий архітектор, мов лінійкою, розмітив ці прямі кути, дальні перспективи, заокруглення площ. (О. Полторацький)
  • Розмічаючи деталі перед їх обробленням, треба передбачити припуски для дальшого оброблення. (з навч. літ.)
  • Щоб одержати виріб відповідної форми і розмірів, потрібно перед обробленням заготівку розмітити. (з навч. літ.)
розм., рідко. Обдумуючи, визначати, намічати план дальших дій, заходів. Приклади
  • Василько розмітив собі на пальцях, про що має говорити з ним. (А. Турчинська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.