РОЗМІНЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗМІ́НЮВАТИ
кого, що.
Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; міняти, обмінювати.
Приклади
- Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову. (П. Загребельний)
- Якщо й трапляється, що в одній квартирі опинилися два-три покоління, то вони звичайно прагнуть якнайшвидше розміняти житлоплощу. (з газ.)
- – На кімнату з цяцьками.., як на дрібну монету, розміняла ти нашу дружбу. (С. Чорнобривець)
- Не стримався, розміняв таємницю на пусту суперечку. Хіба можна сперечатися про казку? (О. Бердник)
що.
Обмінювати великі грошові знаки на відповідну кількість дрібніших одиниць.
Приклади
- Було, правда, якось незвичайно розмінювати монету, дану йому на щастя. (О. Гончар)
- Вона таки примусила себе підвестись, підійти до якогось рундучка з морозивом, розміняти десять копійок і подзвонити з автомата в цех. (В. Козаченко)
- * Образно. Ми – смертні й мимоволі розмінюємо золото безсмертя на тисячі мідяків життя, й тільки в кінці бачимо, що ті мідяки не варті нічого. (Ю. Мушкетик)
що на що і без дод., перен.
Витрачати (сили, енергію, талант і т. ін.) на що-небудь дрібне, малозначне або не варте уваги.
Приклади
- – Люди, які .. розмінюють свої почуття направо й наліво, по-моєму, зрештою, мусять відчувати себе злидарями. (О. Гончар)
- [Тимофій:] Невже ти бажаєш, щоб я розміняв свої мрії, талант на вимоги кожного дня і став бездарним нарисистом..? (О. Корнійчук)
у сполуч. із порядк. числ. та ім. десяток, перен., розм.
Вступати в який-небудь новий віковий рубіж у своєму житті, розпочинати новий десяток (нову сотню) років свого життя (про людину).
Приклади
- Вона вже розмінює п'ятий десяток. Обличчя енергійне, засмагле на сонці й вітрах. (з наук. літ.)
- Занога нещодавно розміняв восьмий десяток. Та то пусте: він ще й зараз в активістах села. (Ю. Мокрієв)
- Недовге життя людське. То радість, то смуток... другу сотню розміняв. (Г. Колісник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.