РОЗМИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗМИ́КАТИ
що.
Розчесати льон або коноплі для прядива.
що, діал.
Вирвати що-небудь (по одному або частинами).
Приклади
- Розмикати моркву з грядки.
кого, рідко.
Доставити когось у різні місця, розмістити десь (про багатьох).
Приклади
- Розвезли, розмикали наших дітей по всенькому світу. Всім вони гарні, доки молоді, та здорові, та цвітуть, як мак. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РОЗМИКА́ТИ
Роз'єднувати що-небудь зімкнуте, стулене, з'єднане; розтуляти.
Приклади
- Не розмикаючи міцно стиснутих рук, може, хвилину цілу стояли [хлопці], розглядаючи один одного. (А. Головко)
- Лара, все ще не розмикаючи повіки, потягнулася, сплівши пальці над головою. (А. Дімаров)
- На олені був вовк. Він і мертвий не випускав шию оленя. Оротук ножем розімкнув йому зуби. (М. Трублаїні)
- Принцип телеграфування за допомогою цього апарата [Морзе] полягає ось у чому. Спеціальним ключем замикають і розмикають електричне коло з різною тривалістю періодів замикання і розмикання. (з наук.-попул. літ.)
розм., рідко.
Те саме, що відмика́ти 1.
Приклади
- – А, ти, злодіяко якийсь! – лютився капрал, поставив ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку. (І. Франко)
- Розімкнув замок: все приміряв то той, то другий ключ, поти не знайшовся такий, що якраз прийшовся. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.