РОЗЛЮТОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗЛЮТО́ВУВАТИ
кого.
Виклика́ти в кого-небудь стан сильного роздратування, люті.
Приклади
- Найменший шум, найменша, хоч би й похвальна, увага старої матушки просто його розлючували. (М. Коцюбинський)
- Захоплений роботою, Тарас не помітив, як розчинилися двері і на порозі зупинився пан. Самовільне господарювання кріпака в покоях розлютувало пана. (П. Колесник)
- Вирізано їх було близько п'ятисот. Але це тільки розлютувало бояр. Вони вдалися за допомогою до угорського короля. (з навч. літ.)
- Щоб примусити бджолу віддати отруту, треба її розлютити. Робить це електричний струм. (з наук.-попул. літ.)
перев. док., на кого – що.
Дуже розсердитися, розгніватися.
Приклади
- – Султан так розлютував на візира Насух-башу за те, що випустив він козаків у море, що наказав повісити його. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РОЗЛЮТО́ВУВАТИ
Роз'єднувати що-небудь, міцно спаяне; розпаювати.
Приклади
- Жінка стала на коліна перед Веселіїлом і просила, щоб той узяв свої прилади та розлютував сережки. (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.