РОЗЛУЧАЄМОСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

РОЗЛУЧА́ТИСЯ

Попрощавшись, іти від кого-небудь або розходитися в різні боки. Приклади

Дівчата розлучилися. Пріська пішла вправоруч до села. Марта постояла трохи, а тоді звернула вліворуч. (Б. Грінченко)
Очі з-під кудлатої шапки глянули на нього пильно. А руку стиснув [коваль] дуже. Так і розлучилися. (А. Головко)

Переставати бути, жити разом, бачитися, зустрічатися і т. ін. з ким-небудь. Приклади

Ніколи Івась не розлучався з матір'ю: все було крутиться коло неї. (Грицько Григоренко)
Кожен раз, коли я хоч на момент розлучався з Михайлом, я відчував якусь порожнечу й безнадійну самоту... (Олесь Досвітній)
На білому ліжку найшов я свого найближчого приятеля .. Ми разом виростали, разом жили, боролися. Ніколи ні на хвилинку не розлучувалися в житті. (Мирослав Ірчан)
Князь Куракін урятував цареві життя, і вже з тої пори цар із ним не розлучався. (Г. Хоткевич)
Панотець його [наймита] ненавидів, а він так само панотця. Один одному заважав. Але нікому з них не прийшло на думку розлучитися. (Л. Мартович)

Припиняти, розривати шлюб із ким-небудь. Приклади

Чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський)
Бригадир запропонував Людмилі вийти за нього заміж, а з жінкою він пообіцяв розлучитися. (М. Чабанівський)

Покидати, залишати що-небудь (перев. близьке, дороге, звичне і т. ін.). Приклади

Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі – така вона скупа була, що ніколи зроду не розлучалася з тими скарбами. (Марко Вовчок)
Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар'єру на становище сільського крамаря! (М. Коцюбинський)

перен. Переставати користуватися чим-небудь. Приклади

З того дня Яшко не розлучався з сопілкою. Навчився грати, і така вона люба йому. (А. Головко)
Не знаю, чи хто з моїх товаришів перечитав Успенського, але я через два роки з ним не розлучувався. (В. Стефаник)
Командир полку, зустрічаючи Сагайду, не на жарт сварився на нього своїм кулаком. Сагайда давав слово скинути [кубанку] і .. знову не міг розлучитися з нею. (О. Гончар)
З мрією про своє письменство Юра розлучитися вже не міг. (Ю. Смолич)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.