РОЗЛУКА — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗЛУ́КА

Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. Приклади
  • – Я виряджала перше свого чоловіка, а тепер із своєю дитиною розлука; та ще не знаю, чи дожду [діжду], чи побачу вже. (Марко Вовчок)
  • Тепер біль від розлуки з рідним краєм зливався з тихим смутком спогадів. (З. Тулуб)
Тимчасове перебування далеко від кого-, чого-небудь близького, дорогого. Приклади
  • По майже двомісячній розлуці я вчора був у Обринських. (О. Кобилянська)
  • Мати хотіла, щоб цей останній вечір перед довгою розлукою її син побув з нею вдома. (О. Донченко)
  • Він почував справді себе людиною, яка за кілька літ розлуки бачила Харків уперше. (Олесь Досвітній)
рідко. Те саме, що розлу́чення 2. Приклади
  • [Публій:] В дорозі нам поклепано, що ніби твоя жона покинула господу і подалась на безвість, а що ти розлуку ніби маєш брати з нею. (Леся Українка)
  • Перед самою війною закохався [командир батальйону], вже одружений чоловік, та так закохався, що дружина мусила дати йому розлуку. (Л. Первомайський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.