РОЗКВІТЛЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗКВІ́ТЛИЙ

Дієпр. акт. до розкві́тнути. Приклади

За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою, високою пшеничкою та милими серцю, але ще не розквітлими соняшниками і рожами. (З. Тулуб)
* Образно. Зоряно-сірі очі в темних пасмах вій, пелюстками маку розквітлі уста – ось що, певно, цупко принадило Остапа. (Є. Кротевич)

у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. Приклади

Море купається в місячнім світлі, Дихають важко троянди розквітлі. (О. Олесь)
У руці тримав [Казимир Юхимович] бузковий букет, в середині якого червоніли два розквітлих тюльпани. (В. Логвиненко)
Слово, слово, – достиглий смут мій! .. ти .. довіряй добру. За розквітлу купальську папорть я пером і горбом віддарую. (В. Стус)
Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. (Марко Вовчок)
Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі. (В. Козаченко)

у знач. прикм., перен. Який досяг найкращої пори розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін. (про людину). Приклади

Сильні прозорі струмені впали на її тіло – велике, розквітле, пружне. (В. Собко)
Розквітла господиня, що не могла одірвати очей від моря, підбігла до полковника. (П. Панч)
Не так боялася Оксана Петрівна грабежів, голоду і окриків старости, як боялася розквітлої краси Наталки. (С. Олійник)
І хай сердець розквітлих чисті звуки Мелодією щастя прозвучать. (Л. Забашта)
Юрієві про ці неприємності дівчина й словом не обмовилась. Їхнє розквітле чуття .. вона не хотіла засмічувати дрібницями. (В. Підмогильний)

у знач. прикм., перен. Який, успішно розвиваючись, досяг високого ступеня піднесення, процвітання. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.