РОЗДУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь. Приклади

Великий ковальський міх роздував розжарене вугілля. (Н. Кобринська)
Віхтик швиденько з соломи скрутила [Секлета], у піч на жар віхтик і роздуває. (А. Головко)
Роздимає [вітер] .. попіл на згарищі – аж іскри жевріють! (О. Гончар)
Мати висмикала з кужеля жмуток клоччя і роздула під комином з вечірнього жару вогонь. (В. Речмедін)
* Образно. Набіжим на хутір .. – полум'я роздуєм. (Я. Щоголів)
Він сидів над самоваром і роздував його чоботом. (В. Гжицький)
* Образно. Роздули ми горно, ще нерухоме вчора, й ковадла .. спів до праці дзвінко зве. (В. Сосюра)

перен. Робити більшим, великим за розмахом, поширенням і т. ін. Приклади

Вороги миру роздувають воєнну істерію. (з газ.)
Летить [Еней] Троянців ободрити [підбадьорити], Роздуть в них храбрості огонь. (І. Котляревський)
Не почував [Лазар] злості, яку старався роздути у собі перше, ще там, у тюрмі. (М. Коцюбинський)
Єдина хиба [дівчини] – се її любов до всього загадкового. І “тайні” [в'язні] роздули своєю близькістю сю любов до якоїсь манії. (В. Винниченко)

Збільшувати в об'ємі, наповнюючи повітрям; надувати. Приклади

Промчав вулицею чорний вершник, вітер роздував його плащ-палатку. (О. Гончар)
Матвій Чумак, зціпивши зуби й припадаючи на праву ногу, що роздувала його кривавий валянок, підійшов до хати. (І. Микитенко)
У Федота щось перекочується в горлі і роздуває тоненьку шию. (Григорій Тютюнник)
Дивно було бачити, що хмарка без усякої видимої причини розростається, неначе її роздимає вітром. (Л. Первомайський)
Він [пан сотник] іде собі, надувшись, і ні на кого не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут-десь є старший. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Галя .. постояла, послухала читання, уперто заломивши брови і роздимаючи ніздрі, як норовистий коник, зиркнула на покуть і вийшла собі. (І. Багряний)
По тих словах молода, струнка Александра роздула доволі .. губенята й повернулася до своєї роботи. (О. Кобилянська)
Дика тварюка задрала голову, роздула ніздрі, тремтіла всією шкурою. (О. Ільченко)
Відвага роздувала мої ніздрі. (І. Франко)
Кашель тіпав Микитою довго, струшуючи тілом і роздимаючи груди. (В. Козаченко)
– Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло... (Г. Квітка-Основ'яненко)
Скло відливають, прокатують, пресують, витягують. З нього роздувають вироби, як мильні пузирі. (з наук.-попул. літ.)

перен., розм. Навмисне перебільшувати що-небудь; уявляти щось більшим, ніж є насправді. Приклади

Роздувати негаразди.
Роздувати ціни; Роздувати штати.

Рухом повітря розносити, розвіювати що-небудь. Приклади

Сильні вітри роздувають ґрунт, перетворюючись у чорні бурі. (з наук. літ.)
Та піднялись вітри з холодного краю, По полю подули; Захопили разом насіннячко наше Й по світу роздули. (Я. Щоголів)
Іноді вітер раптом падав.., роздував Семенові поли кожушка. (Л. Смілянський)
Шумить вітер, роздимаючи на гарбі снопи. (О. Гончар)
Вітер переможно роздував гетьманські бунчуки. (Н. Рибак)

РОЗДУВА́ТИ