РОЗГОРТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗГОРТА́ТИ

що. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Приклади
  • Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку. (М. Коцюбинський)
  • Сяде [Маруся] там під сосонкою, розгорне платок, що Василь їй зоставив, дивиться на нього. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Обушний витяг з кишені увосьмеро зібгану, притерту по краях газету і розгорнув її на столі. (І. Кириленко)
  • Волько лепетав язиком незгірше своєї жінки, вихвалював матерії для літнього костюма, розгортував їх, розвішував на прилавку. (І. Нечуй-Левицький)
  • Маркові руки розгортають пов'язку. (Ю. Яновський)
  • * Образно. Степ яснів, ширився, невтомно розгортав один за одним безбережні сувої і стелив під ноги вершникам то ясні плахти різнобарвного зілля, то зелені смужки жита та пшениці. (С. Добровольський)
  • Після цього попрощався [чоловік] з дітьми, ще подивився на город, де саме маки розгортали свої віночки, й неохоче поплентався на вулицю. (М. Стельмах)
  • Ніжні мімози і ті розгорнули листочки гарячі, мліють без мрії... (Леся Українка)
  • Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода. (М. Коцюбинський)
  • Качки, уже без лапок, розгортали з натуги свої широкі стегна. (М. Коцюбинський)
  • Барабаш широко, на ввесь розмах, розгорнув гармонь, спробував голосники, й улюблений інструмент батареї сипнув тихими незнайомими голосами. (Л. Смілянський)
  • Розгорнувши, мов крила, маленькі голі рученята, у білому легенькому платтячку, вона, як гуска, плутаючись ногами й перехиляючись з одного боку на другий, пустилася до матері. (Г. Коцюба)
  • – Чи, може, вам більше до вподоби орел, що розгорнув би крила над головою і вів би вас до перемог..? (Ю. Яновський)
  • * Образно. Обійми ранок розгортає, і туманіє, і цвіте над полем, над далеким гаєм. (В. Сосюра)
  • Розгорнув човен парус і не поплив, а полетів над синіми хвилями. (О. Іваненко)
  • Переможним маршем, стяги розгорнувши, Плине наш державний гордий корабель. (М. Бажан)
  • * Образно. Синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, бездонно-глибоке шатро. (Панас Мирний)
  • Уривки думок .. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя. (Панас Мирний)
  • Сонце і море навперейми намагались розгорнуть перед ним всі свої дива. (М. Коцюбинський)
  • Нам земля своє лоно розгорне, і запахне весною рілля. (В. Сосюра)
що. Розв'язувати, розкривати, розмотувати що-небудь зав'язане, загорнуте, спаковане. Приклади
  • Він добув із шухляди стола кілька пожмаканих папіряних пакунків і почав їх розгортати, розправляючи неслухняний папір. (Олесь Досвітній)
  • Лежить якась ганчірка, а в ній щось важке. Розгортаю – аж то свічники. (М. Стельмах)
  • Розгорнула я мішок, подивилась, аж у мішку кукурудза. (І. Нечуй-Левицький)
  • Двері тихо відчинилися, і в них показалася рука, поклала біля порога вузлик. Тимко розгорнув: білизна. (Григорій Тютюнник)
  • Мені й не треба розгортать твоєї книги. (І. Нечуй-Левицький)
  • Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на лаву, розгорнув би Синенький зошит. (М. Рильський)
  • Розгорніть твір Івана Франка “Сучасний літопис” і подивіться, як поет протестував проти понімечення не лише українських земель, але й земель польських. (П. Тичина)
  • Дужим поривом розгорнуло забуту в траві книжку. (О. Ільченко)
кого, що. Прокладаючи собі шлях, розштовхувати, розпихати і т. ін. кого-, що-небудь. Приклади
  • Вона ногами розгортала птахів і проводила гостя до воріт. (С. Чорнобривець)
  • Олександр розгорнув ліктями робітників, підняв з мостової поламаний держак і вперіщив ним крамаря. (П. Панч)
  • Стає [Маланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна. (М. Коцюбинський)
  • Розгортала [Федорка] шорстке листя огудини рукою, а огірків не бачила. (А. Головко)
  • Присів [Тимко] навпочіпки і обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави. (Григорій Тютюнник)
  • Підносив [вітер] криси високих капелюхів та розгортав поли одягу парубків. (Н. Кобринська)
що. Розгрібати, розкидати що-небудь сипке. Приклади
  • Василько .. розгортав ногами білий пухкий сніг. (М. Коцюбинський)
  • Могутні машини ріжуть його [курган] сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають. (О. Гончар)
  • Розгорнув [Антон] жар та так і залишив. (С. Чорнобривець)
  • Швидкими міцними рухами Жайсак розгорнув пісок. (З. Тулуб)
що, перен. Розвивати, здійснювати що-небудь (перев. у великому масштабі, широко). Приклади
  • Хочеш порядок мати – треба критику й самокритику розгортати. (прислів'я)
  • Артилерійська канонада .. тривала дві години. Після неї дивізія розгорнула наступ. (Григорій Тютюнник)
  • Трудящі міст і сіл розгорнули великі роботи по відбудові зруйнованого війною народного господарства. (з наук. літ.)
що, перен. Давати чому-небудь (здібностям, силам, таланту і т. ін.) вільно розвиватися, проявлятися. Приклади
  • – У житті .. найважливіше – знайти самого себе. Своєчасно зрозуміти, на що ти здатний, де найширше розгорнеш свої сили. (М. Рудь)
  • Користуючись пісенними засобами, Шевченко широко розгорнув сюжет своєї балади “Тополя”. (з наук. літ.)
що, перен. Готувати що-небудь до дії, до виконання яких-небудь функцій. Приклади
  • В цементовій трубі, прокладеній попід шосе, лікарі розгорнули медпункт. (О. Гончар)
  • – Незабаром я повинен розгорнути рацію. Час нам іти... (П. Автомонов)
що, перен. Описувати, зображувати, розкривати суть чогось, розповідати про що-небудь. Приклади
  • З вірою, з запалом неофіта розгортав передо мною Солонина план своєї діяльності на селі. (М. Коцюбинський)
  • Дід, ласкавий бородань, Мереживо оповідань Почав повільно розгортати... (М. Рильський)
  • Я коротенько тобі розгорну мою думку. (М. Зеров)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.