РОЗГАДУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що, рідше кого. Орієнтуючись на окремі характерні ознаки або керуючись якими-небудь відомостями, усвідомлювати, осягати щось розумом. Приклади

Дівчачу натуру трудно розгадати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Колос:] Надто рисковано, якщо вони розгадають наш хід. (О. Корнійчук)
Коли Надя Волошко так несподівано й поспішно вийшла з кімнати, Андрій Осокін ще довго стояв біля стола і намагався розгадати, що могла означати така її поведінка. (Д. Ткач)
Біля поваленого хліва горів вогонь .. Звідти доносився тихий, одноманітний речитатив, і тяжко було розгадати, чи то співає хтось, чи плаче. (Григорій Тютюнник)
Досі він вважав, що володіє фаховим даром журналіста – з першого погляду розгадувати і визначати людей. (О. Гончар)
Вона дивилась на нас своїми блискучими очима, ніби намагалася протяти ними наші погляди, щоб розгадати, хто ми були. (Олесь Досвітній)
Ніде, ні в яких інших обставинах не можна так легко й так швидко розгадати людину, як у вагоні. (П. Колесник)
Далекозорі й розумні сучасники поета швидко розгадали в ньому [М. Ю. Лермонтові] Пушкінового наступника. (М. Рильський)
Найтаємніші козачі прийоми розгадував [Вишневецький]. (Іван Ле)
Лорістон намагався розгадати думки Кутузова. (П. Кочура)
Максим .. пильно стежив за кожним словом Форста, намагаючись зрозуміти й наперед розгадати кожен його підступний намір. (В. Козаченко)
Не взявсь я до марудної роботи – Розгадувати значення тих літер. (М. Рильський)
Ієрогліфи – дивнії знаки, Не мені розгадати їх суть. (П. Воронько)
Хто може підслухати, хто розгадає таємну мову природи? (Григорій Тютюнник)

що. Знаходити відповідь на щось загадане (загадку, кросворд, ребус і т. ін.); відгадувати. Приклади

Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в'язку Веселій бабі перешліть. (Л. Глібов)
Бабина смерть загадала йому загадку, котру він ніяк не міг розгадати... (Панас Мирний)

тільки недок., що, над чим. Розмірковувати, думати над чим-небудь. Приклади

Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала. (В. Стефаник)
– Сіла я, знаєте, на припічку та й розгадую, що би цей сон міг значити. (Л. Мартович)
– Чи не Левко зі своїми верховодами подарував панові червоного півня? – розгадували деякі дядьки. (М. Стельмах)

тільки док., з інфін., рідко. Роздумати робити що-небудь. Приклади

– Іван мав трьох синів, а якби роздав помежи них свій ґрунт та й він би був зарібником та й єго [його] сини. Та й тому розгадав іти до Америки. (В. Стефаник)

РОЗГА́ДУВАТИ