РОЗБІЙНИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗБІ́ЙНИК

Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом. Приклади
  • Недалеко перейшов він лісом. Аж розбійники його напали. (І. Франко)
  • Але що це? Дзвін заліза. Тихий крок, і враз, ого! – у вікно розбійник лізе, Вова – шаблею його! (В. Сосюра)
  • * Образно. Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем. (О. Донченко)
  • * У порівн. Обвішаний зброєю, він стоїть попереду Дьяконова, мов який-небудь розбійник, у своєму строкатому вбранні. (О. Гончар)
  • – Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. – хвилювався дорогою Семен. – Піду і задушу його, як гадину!.. Але душити було нікого... Семен не застав брата дома. (М. Коцюбинський)
  • – Геть, розбійнику! – захрипів Стадницький і вдарив кулаком по столу. (М. Стельмах)
  • – Рятуйте, люди добрі! Вбивають! Вбивають! Ой, не стріляйте, розбійники! (О. Довженко)
розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей). Приклади
  • Здерши з голови свій лисячий малахай, він засунув руку в одно таке гніздо і набрав яєчок під пронизливий писк пограбованих пташок, які з розпачем кружляли над маленьким розбійником. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗБІ́ЙНИКІВ

Належний розбійникові.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.