РОЗБУРКАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗБУ́РКАНИЙ

Дієпр. пас. до розбу́ркати. Приклади
  • Прокидались люди, розбуркані тривожним криком Прохора. (А. Шиян)
  • У Строганівці ревком вдарив на сполох. Все село було розбуркане, підняте на ноги. (О. Гончар)
  • Заклопотані й розбуркані гарячими розмовами, вони не забували попередити візників, щоб поспішати до міської ради. (Іван Ле)
  • Розбуркана в сільраді думка кликала [Ольгу] на ширший простір. (Я. Качура)
у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, стривожений. Приклади
  • Перемога була блискуча, і бурса верталася, п'яна славою. І довго ще далеко за північ розбуркана молодь не вщухала і не увіходила в свої береги. (С. Васильченко)
  • Кликали читати і в хати. Дуже-таки кликали і дуже-таки просили. Запрошували і слухали до півнів. Ото так упадали розбуркані люди біля вогневого “Заповіту” і чарівного “Сорочинського ярмарку”. (С. Ковалів)
  • Грізна сила – розбуркані маси. (В. Сосюра)
у знач. прикм. Якого стривожив, роздратував хто-небудь. Приклади
  • Її гордовитість заворушилась в душі, неначе розбуркана вовчиця в норі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Незабутні, славні тридцяті роки, коли кожне село нагадувало розбурканий вулик, в якому ніхто не спав. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.