РОЗБИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Приклади

Од батька, од матері, що повмирали, зосталось сім сиріточок малюсеньких [малюсіньких], і як їх стали люди розбирати, то й вона хлопчика .. узяла у прийми. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли на камбузі розбирали обід, то кок, знаючи апетит своїх товаришів, кожному поклав по три великі котлети. (М. Трублаїні)
Прийшли доярки .. Розібравши дійниці, стали доїти корів. (Григорій Тютюнник)
– Геть же від лавки, не мішай людям в мене товар розбирати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Оксана:] Та й чого ж не купила [кавун]? [Ганя:] Пізно до крамниці пішла, розібрали. (О. Корнійчук)

що. Розкладати що-небудь на складові частини, деталі. Приклади

Вже я й об'єктив здіймав, і апарат розбирав, показував, що він не стріляє, як запевняли баби, – ніщо не помогло. (М. Коцюбинський)
Мар'ян заходився швидко розбирати облюбованого сепаратора. (С. Чорнобривець)
Треба було протерти ствол та розібрати й помастити замок [рушниці]. (М. Трублаїні)
Людський організм не годинник, що його можна розібрати на найдрібніші часточки, вичистити, змастити, скласти, завести – і він піде. (В. Гжицький)
Цвітну капусту варять, розбирають на окремі суцвіття, заливають олією, змішаною з оцтом. (з наук.-попул. літ.)
Він допоміг .. обсмалити й розібрати кабанчика, порубав м'ясо, наносив води, наколов дровець. (Ю. Яновський)
Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали. (Т. Шевченко)
Щоб не замерзнуть, Андрій нишком по ночах рубав по шляху верби або розбирав стріху у сусідніх порожніх будинках. (М. Коцюбинський)
Тепер кривому Тихонові не дає [учитель] спокою: твій млин, каже, тільки батюшці гроші меле, – розбери його, то хоч дров будеш мати, а то хтось спалить ік лихій годині. (С. Васильченко)
Чулися дружні голоси жіночої рятівної команди, що десь зовсім близько вже розбирала завал. (В. Кучер)
[Другий самарянин:] А ми тим часом розберем руїни і занесем каміння в Самарію! (Леся Українка)
– Ви носите страх біля серця?! – не повірила мама. – То як же ви снаряди розбираєте? (М. Стельмах)

що. Перебираючи що-небудь, розкладати, розміщувати, сортувати і т. ін. за певним принципом. Приклади

От посідали [дівчата], стали квітки розбирати. (Грицько Григоренко)
Швидко хлопці та дівчата .. почали допомагати молодій завідувачці розбирати книги, складати каталоги, розставляти літературу на полицях. (Ю. Збанацький)
– В кожну другу ямку посадимо троянду, – пояснив Ребрик, розбираючи в'язанку, – а між ними по шипшині. (М. Томчаній)
Вийшов Шевченко з казарми і наштовхнувся на Кузьмича, що розбирав цілу в'язку вудок із саморобними дротяними гачками. (З. Тулуб)
Арсен розбирав чемодан, вправно працюючи обома руками. (Л. Дмитерко)
Луківна відвернулась і уткнулася в клунок. Похапливо розбирала речі, а сама за слізьми нічого не бачила. (Яків Баш)
Оксен сів на лінійку, розібрав віжки і крикнув на конячину, що дрімала, опустивши голову. (Григорій Тютюнник)
Катря стояла у [біля] стола, розбираючи чотки у руках. (Марко Вовчок)
Посаде [посадить свекор] іноді Івася собі на коліна, і, коли дитина почне розбирати рученятами його білу бороду, він розказує йому різні приповістки. (Панас Мирний)

що, також із сполуч. чому, чом, що. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення. Приклади

– Наш пан Адам – апостол!.. – І “апостол” розбирав сварки та суперечки, мирив сусідів, давав усякі ради. (М. Коцюбинський)
З столиці прислали .. комісію. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею. (І. Нечуй-Левицький)
– А покличу я громаду, Щоб укупі розібрати, Чом у нас немає ладу. (В. Самійленко)
Проценко почав розбирати, що йому наплів п'яний Довбня... (Панас Мирний)
Ми розбираєм учинок Стася, ведем суперечки, сміємось разом – і се нас мирить – панну Анелю й мене. (М. Коцюбинський)
У вільні години Хома розбирав із своїми їздовими становище на фронтах. (О. Гончар)
Заспокоївшись, що ніхто йому не перешкодить, князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів. (Леся Українка)
Зійшлися судді, стали розбирать: Коли і як воно, і що їй присудити? (Л. Глібов)

що, також із спол. що. Розпізнавати, вгадувати що-небудь зором, на слух, дотик і т. ін. Приклади

Вона не знала того, що Катерина, навчивши її кидати карти, не навчила розбирати по лиці, хто сумний, хто веселий, хто добрий, хто лихий. (Грицько Григоренко)
В темені ночі Василько розбирав, що біля стовпа стоїть вартовий і курить. (А. Турчинська)
Напису не можна було розібрати. Лише одне викарбуване слово “Катерина” зберіг твердий камінь... (Є. Кравченко)
Михайло пильно вслухався в розмову, аж нахилився вперед, але не зміг розібрати, що говорять французи. (А. Хижняк)
Майорові, видно, було вже нелегко розбирати дрібний почерк. (О. Гончар)
Ігор ледве розбирає записку: “Я жду, що ви мене запросите на вальс. Маня”. (І. Багмут)

що, також із спол. що, де. Розуміти, усвідомлювати що-небудь, з'ясовувати щось для себе. Приклади

Вона вже багато чого розбирала і не раз питала матері: – Нащо вам, мамо, заміж іти? – Ось ми піднімемось на ноги, ми і вас, і себе прогодуємо! (Грицько Григоренко)
[Хуса:] Звичайне, мати, як стара людина, не розбирає, що в часи новітні не можна звичаїв старих держати. (Леся Українка)
Що ж у неї на думці, того й сама не розбере. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Заблудив [зв'язковий] і тепер ніяк не може розібрати, де права сторона, а де ліва. (М. Трублаїні)
Ніяк не розбереш теперішню молодь. (М. Стельмах)
Таким його знав давно Опанас, та недавно розібрав, а люди й зовсім не розбирали. (Грицько Григоренко)
[Грицько (дивуючись):] От що воно значить – розумний чоловік, освічений чоловік! Все він знає, все він розбирає, до всього доскіпається. (Панас Мирний)
– А ти хіба по-фінськи розбираєш? (Григорій Тютюнник)
Сестри посідали за рояль і почали розбирать нову п'єсу. (І. Нечуй-Левицький)
Вона старанно розбирала нову пісеньку французького короля Людовіка XIII в переробці для клавесина Генріха Гіза. (З. Тулуб)
Марина Петрівна за роялем розбирає ноти. (І. Муратов)

кого, що і без прям. дод. Розрізняти кого-, що-небудь, враховувати відмінність, різницю між кимсь, чимсь. Приклади

Ні почот [пошана], ні слава, ні заможність – ніщо не захищало його від тієї напасниці – туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого. (Панас Мирний)
Побіг він [Осел] навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан – не розбирає, Толочить і ламає. (Л. Глібов)
Там [в корчмі] пили якісь – хто їх розбере – чи воно панки, чи цигани... (М. Коцюбинський)

кого, що, перен., розм. Охоплювати, оволодівати ким-небудь (про почуття, стан і т. ін.). Приклади

У хаті було тихо та сумно; мене почав сон розбирати. (Панас Мирний)
Перед ним стояли Назіра-хон та Чинар-бібі, ледве стримуючись, щоб не засміятися, їх розбирав сміх. (Іван Ле)
[Казибрід:] Жаль мене розібрав. Пішов я до війта, до радниці – він там з писарем податки відбирає. (І. Франко)
Як на зло розібрав його кашель такий давлючий, що аж сльози з очей покотилися. (М. Чабанівський)

кого, що, перен., розм. Сильно діяти, впливати на кого-небудь, викликаючи хвилювання, збудження і т. ін.; проймати. Приклади

– А що, і тебе розбира краса руської баби? (Григорій Тютюнник)
Пісні розібрали студентів; вони почали співати хором. (І. Нечуй-Левицький)
– Не бреши! – обірвав його Остап. – А що – розібрало? – зареготав Мартин. – Значить, правда очі коле, так? (М. Ю. Тарновський)
Дедалі помітно вино починає їх розбирати. (Леся Українка)
Василину розібрала горілка. На неї найшла охота до танців. (І. Нечуй-Левицький)
Друга склянка вже розібрала Іва. Він ледве ворочав язиком, похитувався на довгих волосатих ногах. (Ю. Збанацький)
Розібрало, як вовка пиво на третій день. (прислів'я)

що, розм. Скидати одяг; роздягати. Приклади

Ввійшла [Устина], а панночка стоїть перед дзеркалом і вже усе зриває з себе. – Де се бігала? Швидше мене розбирай! Швидше: я спати хочу! (Марко Вовчок)

що, лінгв. Піддавати аналізові; аналізувати. Приклади

Розбирати речення.

РОЗБИРА́ТИ