РИЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РИЧА́ТИ

Видавати протяжні загрозливі звуки низького тону, що нагадують звук “р-р-р” (про тварин). Приклади

Серед ночі лев страшно ричав. (П. Грабовський)
– Сказано ж: як на ведмедя мала галузка спаде, то ричить, а як велика, то мовчить. (О. Гуреїв)
Зотич, повернувши коня мордою до колони, скривився, почувши, як ричить Хлястик. (Григорій Тютюнник)
Вони [Раду і Маріца] налітали одно на одного, бились грудьми, як роз'юшені півні, кусались і дряпались, як коти, ричали зі злості й теребили одно одного. (М. Коцюбинський)
Дим із стріх клубками в'ється, І ричить товар. (І. Франко)
В стайні ричала прикро і тривожно одна забута корова. (О. Кобилянська)

розм. Кричати, говорити грубим, злим, дратівливим голосом. Приклади

– Ой, не пущу, не пущу ж я тебе, голубчику мій милий, соколе мій ясний!.. Нехай і мене беруть із тобою .. – Атайди [відійди]! – ричав [солдат]. (Г. Хоткевич)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.