РИПУЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ
РИПУ́ЧИЙ
Який рипить, видає рип (див. рип1).
Приклади
- Це чує [Христя] – скрипнули двері, щось рипучими чобітьми пройшлося сіньми і назад вертає. (Панас Мирний)
- Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди. (О. Донченко)
розм.
Різкий, неприємний (про голос, звук).
Приклади
- Голос, бачите, в неї був рипучий, захриплий, густий, – тільки для комедійних, але ні в якому разі не для драматичних старух. (Ю. Смолич)
- Зарепетувала жаба в куширі, їй друга викотила з горлянки гамір рипучий і дратівливий. (Є. Гуцало)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РИПУ́ЧЕ
Видаючи або створюючи рип (див. рип1).
Приклади
- – Скільки ж пану треба? – спитав він по хвилі. І голос його бринів сухо й рипуче. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.