РИЛ

Народний хороводний швидкий танець, поширений в Шотландії та Ірландії.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

РИ́ЛО

Видовжена вперед передня частина голови деяких тварин. Приклади

Він [вовк] до Огню то рило підведе, То лапу коло жару сушить. (Є. Гребінка)
До саней підбігає вусатий селянин і батогом відбиває в свиней своє добро. Ті ображено кривлять блідо-рожеві, обліплені зерном рила, верещать і неохоче задкують від пошивки. (М. Стельмах)
Танк голосно заскреготав, підкинув догори тупе рило і, ніби, принюхуючись, поповз уперед. (П. Панч)

вульг. Обличчя людини. Приклади

Видно ззаду (або й з рила), що Пилип. (Номис)
Крукке радісно усміхнувся, кілька разів нахилив своє пацюче рило і клацнув закаблуками. (В. Собко)
– Не за Гусака я, п'яне твоє рило, питаю! – ще дужче визвірився городничий. (Панас Мирний)
– Мене не обдуриш, я тебе бачу, шельма!.. Він дума, свиняче рило, як рештант, то вже не людина. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.