РЕВ

Гучний, протяжливий крик тварини, тварин; ревіння. Приклади

Чутно рев бидла і ржання коней, випущених на волю. (Леся Українка)
Оголеними дорогами гонять маржину з полонини, і наповнюються шляхи ревом волів, дзвоном калатал, гейканням пастухів. (Г. Хоткевич)
* У порівн. Крики нелюдські, страшні до зір підіймає високих [Лаокоон], Мовби той рев, що жертвенний [жертовний] бик видає недобитий. (М. Зеров)
З боку міста залунали постріли, стало чути рев юрби. (З. Тулуб)
Ніде не співали, хоч і був Новий рік. Тільки здаля, з-поза річки, долинав часом п'яний фашистський рев. (О. Довженко)
Він не боявся ані реву бурі, ані гуркоту громів. (І. Франко)
З ревом оглушливим хвиля страшенна об берег високий Билася там і солоною піною все заливала. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Рев мотора віддалявся, поволі заглухаючи. (Іван Ле)
Несамовитим ревом ревнули в порту сирени. (О. Гончар)
Одного ранку Жменяк прокинувся від страшенного раптового реву канонади. (М. Томчаній)
Мотор напрацював. Зі страшним ревом “яструбок” свічкою пішов у небо. (Ю. Яновський)
Величний рев органа наповнив усю церкву. (О. Довженко)

розм. Голосний плач. Приклади

Нестямний крик і рев Івася, мов батогом, стьобнув Горпині по ухові. (Панас Мирний)
Піднявся рев... Гірко ревуть діти... (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РЕ́ВИ

Голосний плач.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РЕ́ВА

Той (перев. про дитину), хто часто, багато плаче; плакса. Приклади

– Що це у вас? Чого ти ревеш, рево? – пита, уступивши у хату, мати. (Панас Мирний)
* У порівн. День почався суворою карою. Ладька, звичайно, ревів як рева, одбріхувався, просився і за кожною лінійкою вихоплював долоні. (І. Микитенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах