РВУЧКЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

РВУЧКИ́Й

З раптовими різкими поривами неоднакової сили; поривчастий, нерівномірний. Приклади
  • Край степовий! Ой та вітер дикий, рвучкий! Як ударить – телефонні струни рве, крутить в пучки! (П. Тичина)
  • Дорогу до Коломиї замітала рвучка і колюча хуртовина. (Т. Масенко)
  • Шлях заносять рвучкі сніговиці. (П. Воронько)
  • Шашло не почув пострілу, тільки рвучкий відкат гармати. (Ю. Збанацький)
Який здійснюється раптово, з великою швидкістю; дуже швидкий. Приклади
  • Рвучким рухом Василь зупинив лебідку. (І. Волошин)
  • Гайдай схопився за маузер. Оксана рвучким жестом спинила його руку. (О. Корнійчук)
  • Берник швидко присів і рвучким стрибком перенісся на край урвища. (І. Муратов)
  • Лікар забігав по кабінету рвучкими кроками. (І. Микитенко)
  • Раптовий сміх [Самка], хрипкий і не по літах басистий, рвучкий, як і властивий йому тон балачки, були його характерними рисами. (Олесь Досвітній)
  • З глибини ночі почувся рвучкий, бадьорий гудок паровоза. (М. Трублаїні)
  • Котрийсь із парубків зненацька починав голосно співати коломийку до танцю, кидаючи слова в такт рвучкої і лагідної музики. (Т. Масенко)
Запальної вдачі, енергійний, швидкий (про людину). Приклади
  • Реджі змарнів і став хмурим, але по-давньому стрункий і рвучкий в рухах. (І. Кочерга)
  • Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток. (О. Ільченко)
до чого, розм. Який відзначається великим потягом, прагненням до чого-небудь. Приклади
  • Бувалий [Степан Облога], сердешний, рвучкий до науки. У нього розумні, натруджені руки. (П. Воронько)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.