РВОНУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Порушуючи цілісність чого-небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. Приклади

Раптом молодий кріпак, що лежав на лаві, мов ужалений, схопився .. і, хитаючись, рвонув на собі сорочку. (Яків Баш)
Лежить [Лев], одкинув хвіст і смерті дожидає .. Кабан кликом під боки стусоне; Жаднюга-Вовк рвоне його зубами; Бугай товче рогами. (Л. Глібов)
Гуд, веселий воркіт “Москвича” рвонув і стихнув враз. (І. Гончаренко)
І раптом вибухи рвонули, роздерли залпи ночі тьму. (В. Сосюра)

кого, що і без прям. дод. Рвучко, з силою смикнути, потягти. Приклади

– Я як рвонув двері, так защіпка і відскочила. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ану, панове, сюди! Визволяй бідних невільників! – відгукнулися веселі мужні голоси, і чиїсь руки міцно рвонули грати. (З. Тулуб)
Федоренко з серцем рвонув за шворку, якою була перев'язана посилка. (Я. Качура)
Він знову наблизився до Вутаньки і, впіймавши її за руку, з силою рвонув до себе. (О. Гончар)
Човен рвонуло вбік, він перевернувся. (Григорій Тютюнник)
Заколупне [відьма] нігтем волос та й лічить: “Раз, два, три...” – та як відбере дев'ять волосів, та дев'ятий і рвоне зовсім... (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дід сіпнув і, почувши на кінці вудочки опір, рвонув її з води. На гачку тріпотів невеликий окунь. (В. Гжицький)
Тамара хотіла вибрати Олечці по її зросту сорочку, але есесівка підбігла і, рвонувши сорочку з рук, наказала брати підряд. (А. Хижняк)
Ще Тихон і не договорив, а вже Стеха, його жінка, ірвонула ключ від пояса, і кинула йому під ноги. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мар'я .. рвонула платок [хустку] з голови і швиргонула його на лаву. (Панас Мирний)
Бандит .. рвонув з плеча карабін. (М. Стельмах)

що. Різко відокремити, відділити від стебла, гілки квіти, листя і т. ін.; зірвати. Приклади

Біжучи, любисточку рвонула, унесла в хату. (Ганна Барвінок)

кого, що і без прям. дод. Вибухом розірвати на частини, осколки, висадити в повітря. Приклади

Рвонуло за бугром, хитнуло землю, обдало теплом... (І. Гончаренко)

що і без прям. дод., перен., фам. Узяти, одержати, захопити (перев. нечесно, незаконно, але з вигодою для себе). Приклади

Це ж треба добре рвонути з гаманця паризьких банкірів.., а не взяти якихся там тридцять срібних... (В. Еллан-Блакитний)

розм. Поривчасто, раптово рушити, різко почати рух. Приклади

Кінь, як опечений, рвонув й попер з двору. (Панас Мирний)
Варивода сів на заднє сидіння, і машина рвонула з місця. (С. Голованівський)
Хлопчик міцно затиснув у жмені гроші і з місця рвонув так, що тільки курява встала. (П. Колесник)
Рвонуло тачанку в рись. (А. Головко)
Одна група [розвідників] рвонула до найбільшої землянки і закидала її гранатами. (В. Кучер)
Німці так рвонули від Ленінграда, що чи наздогнали б їх і баскі коні... (Остап Вишня)
* Образно. Як рвонула вода з річки в канал, як зашуміла! (О. Донченко)

Рвучко, поривчасто повіяти. Приклади

Буря рвонула, аж затріщала оселя у хаті, загуркотіло у вікна, заголосило в димарі. (Панас Мирний)
Рвонув вітер під небесами. (Г. Хоткевич)

що і без прям. дод., розм. Зробити що-небудь енергійно, поривчасто. Приклади

Я знову взявся за чемодана. Але в цю мить Антоша рвонув голову з подушки. (І. Микитенко)
Жінка рвонула на лице .. покривало, хоч Саїд Алі з повагою відвернувся від неї. (Іван Ле)
– Ставай навколішки, кланяйся народові. – Та як ти смієш?.. – рвонув був барон. (Є. Кротевич)

РВОНУ́ТИ