РАХУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ

РАХУВА́ТИ

Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Приклади
  • Санітар .. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п'ять, шість... Відраховував секунди. (М. Трублаїні)
  • – Рахую до трьох, – сказав я, – забирайтесь моментально за борт. (Ю. Яновський)
  • – Василю, – говорить малий Мирон до малого Василя, – ти доки вмієш рахувати? (І. Франко)
  • Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать. (Л. Первомайський)
кого, що і без прям. дод. Визначати кількість, суму. Приклади
  • Вона повернулась до стіни і почала рахувати пальцем крапочки на перському килимі. (Леся Українка)
  • Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей. (Григорій Тютюнник)
  • Рахувати гроші.
  • Він собі своє рахував, а я своє, та й таки на моїм стало. (І. Франко)
  • Часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував. – Один – двадцять п'ять, за двох – півсотні, за десять буде триста без п'ятдесят... та ще одежа... (М. Коцюбинський)
що. Вести початок чого-небудь від чогось. Приклади
  • Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. (М. Коцюбинський)
кого, що. Враховувати, включати кого-, що-небудь. Приклади
  • Просив би звістити, які саме новели мої гадаєте помістити в другому томикові, рахуючи нове оповідання. (М. Коцюбинський)
  • Шевченко взагалі нікого й нічого не перекладав, принаймні до нас не дійшли його переклади, якщо не рахувати уривків із “Слова о полку Ігоревім”. (М. Рильський)
на кого – що, розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін. Приклади
  • – Ти, може, рахуєш на те, що вийдеш заміж? (Л. Мартович)
  • Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (М. Коцюбинський)
  • Я ревно притягатиму других до роботи над словником, і взагалі Ви можете на мене рахувати. (А. Кримський)
кого, що, за кого – що, ким, чим, розм. Те саме, що вважа́ти. Приклади
  • Рахувати його [хазяїна кав'ярні] за постійного члена нашої сімки важко. (Ю. Яновський)
розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. Приклади
  • [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе. (Панас Мирний)
  • [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш. (І. Кочерга)
  • Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту. (Л. Мартович)
  • Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Б. Грінченко)
у знач. вставн. сл., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. Приклади
  • – І піп, рахувати – свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро. (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.