РАХУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ
РАХУВА́ТИ
Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку).
Приклади
- Санітар .. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п'ять, шість... Відраховував секунди. (М. Трублаїні)
- – Рахую до трьох, – сказав я, – забирайтесь моментально за борт. (Ю. Яновський)
- – Василю, – говорить малий Мирон до малого Василя, – ти доки вмієш рахувати? (І. Франко)
- Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать. (Л. Первомайський)
кого, що і без прям. дод.
Визначати кількість, суму.
Приклади
- Вона повернулась до стіни і почала рахувати пальцем крапочки на перському килимі. (Леся Українка)
- Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей. (Григорій Тютюнник)
- Рахувати гроші.
- Він собі своє рахував, а я своє, та й таки на моїм стало. (І. Франко)
- Часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував. – Один – двадцять п'ять, за двох – півсотні, за десять буде триста без п'ятдесят... та ще одежа... (М. Коцюбинський)
що.
Вести початок чого-небудь від чогось.
Приклади
- Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. (М. Коцюбинський)
кого, що.
Враховувати, включати кого-, що-небудь.
Приклади
- Просив би звістити, які саме новели мої гадаєте помістити в другому томикові, рахуючи нове оповідання. (М. Коцюбинський)
- Шевченко взагалі нікого й нічого не перекладав, принаймні до нас не дійшли його переклади, якщо не рахувати уривків із “Слова о полку Ігоревім”. (М. Рильський)
на кого – що, розм.
Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін.
Приклади
- – Ти, може, рахуєш на те, що вийдеш заміж? (Л. Мартович)
- Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (М. Коцюбинський)
- Я ревно притягатиму других до роботи над словником, і взагалі Ви можете на мене рахувати. (А. Кримський)
кого, що, за кого – що, ким, чим, розм.
Те саме, що вважа́ти.
Приклади
- Рахувати його [хазяїна кав'ярні] за постійного члена нашої сімки важко. (Ю. Яновський)
розм.
Думати, розмірковувати над чим-небудь.
Приклади
- [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе. (Панас Мирний)
- [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш. (І. Кочерга)
- Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту. (Л. Мартович)
- Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Б. Грінченко)
у знач. вставн. сл., рідко.
Уживається для підтвердження певної думки.
Приклади
- – І піп, рахувати – свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро. (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.