РАНИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РА́НИТИ

Заподіювати, робити кому-небудь рану, рани (у 1 знач.). Приклади
  • Плачем великим ридали невільниці чорні, Шати свої роздираючи, ранячи тіло до крові, Густо червонії краплі падали в жовтую воду. (Леся Українка)
  • Спритним ударом у праве плече Одіссей його ранив. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
  • Раптом ранило їй руку... Пересилюючи муку, крикнула [Люба Земська]: – Не відступать! (П. Тичина)
  • * Образно. А сірий дощ холодними голками Нам ранив лиця, по бурках стікав, І дихав холодом осіннім понад нами, І в очереті плакав і шептав. (М. Рильський)
  • Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить. (К. Гордієнко)
перен. Завдавати душевного болю, моральних страждань, примушувати переживати, хвилюватися. Приклади
  • Він любив її щиро, і кожда звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу. (І. Франко)
  • Все своє життя був він майже байдужий до визнання. Але невдачі, нерозуміння, невизнання й заперечення завжди жорстоко ранили й гнітили його. (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РАНЬ

Дуже ранній, ранковий час. Приклади
  • Ляля ступила на ґанок і мимоволі затрималась. Незважаючи на таку рань, було зовсім тепло. (О. Гончар)
  • Ще рань. Ще снами зборені, Лани дрімають зорані. (І. Нехода)
  • * Образно. Минає ніч, палає схід, Нових століть багріє рань, І України грізний хід Дзвенить в минулому з повстань. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.