РАЗЮЧА — ТЛУМАЧЕННЯ
РАЗЮ́ЧИЙ
Який має велику руйнівну силу.
Приклади
- З глухим виттям разючі міни Уперто шматували ліс. (М. Шеремет)
- Віра не вибігла слідом за ним, а знітилась, наче від удару сильного й разючого. (А. Шиян)
- Царизм, боячись гнівної і разючої сили Шевченкового слова, вже й після смерті поета прагнув всіляко приховати від народу її революційну суть, забороняв вшанування пам'яті поета. (з наук. літ.)
Який викликає подив або захоплення, вражає (див. вража́ти1 1).
Приклади
- Давно вже відоме разюче багатство у Шевченка внутрішніх рим. (М. Рильський)
- В'їхавши на поміщицькі землі, Сахно зразу ж відзначила їхню разючу відмінність од нужденних царанських земель. (Ю. Смолич)
- Всупереч Штефановим сподіванням, лейтенанта, видно, ніскільки не здивували такі разючі новини. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РАЗЮ́ЧЕ
Присл. до разю́чий.
Приклади
- Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників. (М. Рильський)
- Вони [брати] разюче схожі між собою, – обоє широколиці, обоє світлоброві. (І. Волошин)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.