ПІДПАЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПІДПА́ЛЮВАТИ
також без дод.
Підносячи вогонь до чогось, примушувати займатися, горіти; запалювати.
Приклади
- По алеях, у парках і скверах згрібали у величезні купи потемніле листя і підпалювали. (А. Дімаров)
- Іван накидав сухих галузок і підпалив. (М. Коцюбинський)
- Зовсім стемніло в хаті. Тільки од печі, де Христя підпалила солому, падало світло червонясте й мінливе. (А. Головко)
- * Образно. Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду. (М. Коцюбинський)
- – Ну, та годі, не плач, вони [корови] увечері самі прийдуть, – каже господиня, .. – краще піди та води наноси та у печі пора вже підпалювати. (Панас Мирний)
- Ось зараз підпалить [мати] у печі – кулешу зварить. (А. Головко)
- П'ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця [левиця]. Покмітили то дівки та й молодиці в селі і ще дужче її підпалювали. (Марко Черемшина)
Викликати пожежу з метою помсти і т. ін.
Приклади
- Ніщо не спиняє їх [експлуататорів]: вони грабують, підпалюють хати і гублять людей, аби їм була од того користь. (М. Коцюбинський)
- Бачачи поразку, Шабанов підпалює свій будинок. (О. Довженко)
- Усе – кажуть – боїться, щоб його [ґазду] не підпалили. (І. Франко)
- [Семен:] Як пішов ти з села, .. Маруся збожеволіла й, не тямлячи себе, підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала. (М. Кропивницький)
- – Піду до начальства і скажу йому, що ти підпалив панські стоги! (М. Стельмах)
розм.
Через недогляд давати чому-небудь трохи підгоряти (у 1 знач.).
Приклади
- Підпалити хліб.
- Навіть за Службою Божою [преосвященний] доходив до такого роз'ярення, що кому з підвладного духовенства трикирієм бороду підпалить, кому жмут волосся вирве. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.