ПІДКОВА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПІДКО́ВА

Металева, вигнута за формою кінського копита пластина, що прибивається до копита, щоб запобігти його пошкодженню та ковзанню тварини. Приклади

Устав [Осел] на рівні ноги і, обернувшися задом до Льва, показав йому своє заднє копито, на якім була прибита новісінька, блискуча підкова. (І. Франко)
Біля кузні кували підкови степовим жеребцям. Огирі тремтіли від гніву та іржали. (О. Довженко)
* У порівн. Серед цього амфітеатру гір в середині круга стоїть невисока гора, кругла, вся вкрита ялинами, неначе хто кинув в цей пишний кружок якусь мохнату шапку, а кругом цієї зеленої шапки обвивається підковою зелений Дунаєць. (І. Нечуй-Левицький)
Над непроглядною смугою обрію пригасала, пломеніючи, розпечена місячна підкова. (В. Козаченко)
Балка нагадувала приблизно велетенську підкову, що охоплювала своїми боками ціле поле. (Ю. Яновський)

Металева пластинка, що набивається на спід взуття для збереження підметки або набійки. Приклади

Тимоха козак штепний був: .. чоботи – одні на ногах, а другі – вже в дьогтю так і мокнуть, щоб тільки задумав, надів і щеголяй [франти]; одні з підковами добрими, а другі на гвіздочках. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли моя нога здіймається для нового кроку, – я бачу слід од своїх залізних солдатських підків. (П. Колесник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.