ПУХТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПУ́ХТИ
Див. пу́хнути.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПУХ
Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха.
Приклади
- Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру. (П. Куліш)
- Василь Леонтійович був притомлений і тішився заздалегідь м'якою, з лебединного пугу постелею. (Б. Лепкий)
- Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий. (О. Олесь)
- Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються. (О. Гончар)
- * У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками, .. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок)
- Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні. (І. Нечуй-Левицький)
- Осінь на землю тихенько спускається .. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. (М. Рильський)
- Кожне слово її було ніби пухом, що м'яко стелився йому на обличчя і груди. (В. Підмогильний)
- – Його там смачненько годували й напували і спати .. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху. (Марко Вовчок)
- З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух. (М. Старицький)
- Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, – я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (В. Сосюра)
- Ліс був тихий, ясний, наче вимитий, в свято принаряжений, білим пухом вкритий, в світлу радість снів зачарований. (М. Івченко)
Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин.
Приклади
- Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх – не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з “козиного пуху”). (Леся Українка)
- Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху. (А. Хорунжий)
- – Постій, постій, – повільно звівся за столом Гнат .. – Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. – Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху. (Григорій Тютюнник)
- Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється. (Панас Мирний)
- Андрієві наче веселіше за всіх було. Рум'янець виразно червонів йому щоки й наче цвів під золотистим пухом. (В. Винниченко)
- – На верхній губі у нього був ніжний пух. (Ю. Яновський)
- Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене. (Ю. Збанацький)
- [Петра] часто червонів. Тоді шкіра його обличчя, що дуже нагадувала кольором морелю – золотаво-темна з ніжним пухом на ній, – ще більше темніла, ставала брунатно-червона, як цегла. (Д. Бузько)
Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя.
Приклади
- Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом. (М. Коцюбинський)
- [В гурті:] – Сніг, сніг! – Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (С. Васильченко)
- Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння. (Л. Дмитерко)
- * У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (П. Грабовський)
- Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини. (М. Стельмах)
діал.
Пухівка.
Приклади
- Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М. Рильський)
- * У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.