ПУХНУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПУХ

Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Приклади

Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру. (П. Куліш)
Василь Леонтійович був притомлений і тішився заздалегідь м'якою, з лебединного пугу постелею. (Б. Лепкий)
Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий. (О. Олесь)
Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються. (О. Гончар)
* У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками, .. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок)
Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні. (І. Нечуй-Левицький)
Осінь на землю тихенько спускається .. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. (М. Рильський)
Кожне слово її було ніби пухом, що м'яко стелився йому на обличчя і груди. (В. Підмогильний)
– Його там смачненько годували й напували і спати .. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху. (Марко Вовчок)
З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух. (М. Старицький)
Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, – я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (В. Сосюра)
Ліс був тихий, ясний, наче вимитий, в свято принаряжений, білим пухом вкритий, в світлу радість снів зачарований. (М. Івченко)

Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Приклади

Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх – не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з “козиного пуху”). (Леся Українка)
Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху. (А. Хорунжий)
– Постій, постій, – повільно звівся за столом Гнат .. – Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. – Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху. (Григорій Тютюнник)
Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється. (Панас Мирний)
Андрієві наче веселіше за всіх було. Рум'янець виразно червонів йому щоки й наче цвів під золотистим пухом. (В. Винниченко)
– На верхній губі у нього був ніжний пух. (Ю. Яновський)
Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене. (Ю. Збанацький)
[Петра] часто червонів. Тоді шкіра його обличчя, що дуже нагадувала кольором морелю – золотаво-темна з ніжним пухом на ній, – ще більше темніла, ставала брунатно-червона, як цегла. (Д. Бузько)

Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Приклади

Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом. (М. Коцюбинський)
[В гурті:] – Сніг, сніг! – Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (С. Васильченко)
Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння. (Л. Дмитерко)
* У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (П. Грабовський)
Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини. (М. Стельмах)

діал. Пухівка. Приклади

Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М. Рильський)
* У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза. (І. Нечуй-Левицький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУ́ХНУТИ

Ставати ненормально, хворобливо пухлим; опухати (чернез хворобу, удар, від голоду чи ін.). Приклади

– А як ся має ненько? – спитав [пан] хлопця. – Лежить на печі .. Сказали, що вже будуть умирати, бо пухнуть від голоду. (з казки)
Троянці, як чорти, озлились, Рутульців били наповал. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки. (І. Котляревський)
Дивлюсь, почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. (Ганна Барвінок)
Жалітися вчителеві Галя не пішла, і це дуже вподобалося хлопцям. Її обступили, хвалили, радили, що вчинити з носом, що почав пухнути. (С. Васильченко)
Не для мене це – для матері просю [прошу]. Пуд зерна! – гукнула Марійка, – Господи помилуй, де ж у нас ті пуди! Четверо дітей з голоду пухнуть, напозичались так, що коні скоро продаватимем. (В. Підмогильний)
[П'ятиокий:] Вогнем опекло... Пухне... язик пухне... Я... я... я... [Архип:] Бджола за язика вкусила. (Л. Дмитерко)
– Запара вже з годину тебе чекає. Будити не хотів, а тепер каже: досить йому зо сну пухнути. (М. Трублаїні)
Латочка намагається заглушити всіх, кричить тоненьким тенором, на шиї страшними п'явками пухнуть жили. (Григорій Тютюнник)

розм. Ставати повним, товстим. Приклади

[Кіндрат:] Походив би [Павло] щодня під землю, схуд би, і серце було б здорове. Телефон губить начальників, пухнуть вони від нього. (О. Корнійчук)

перен. Збільшуватися в об'ємі. Приклади

Багато разів приходив сюди Марусяк ізсипати свою здобич і з немалим задоволенням помічав, що бордюг [мішок] пухне. (Г. Хоткевич)
Сонце зайшло в хмару з оранжевими смугами, і довго оранжеве чудисько пухло на заході, то темніючи, то раптом світячись наскрізь. (Ю. Яновський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУ́ХТИ

Див. пу́хнути.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.