ПУХИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПУХ

Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Приклади

Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру. (П. Куліш)
Василь Леонтійович був притомлений і тішився заздалегідь м'якою, з лебединного пугу постелею. (Б. Лепкий)
Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий. (О. Олесь)
Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються. (О. Гончар)
* У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками, .. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок)
Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні. (І. Нечуй-Левицький)
Осінь на землю тихенько спускається .. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. (М. Рильський)
Кожне слово її було ніби пухом, що м'яко стелився йому на обличчя і груди. (В. Підмогильний)
– Його там смачненько годували й напували і спати .. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху. (Марко Вовчок)
З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух. (М. Старицький)
Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, – я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (В. Сосюра)
Ліс був тихий, ясний, наче вимитий, в свято принаряжений, білим пухом вкритий, в світлу радість снів зачарований. (М. Івченко)

Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Приклади

Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх – не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з “козиного пуху”). (Леся Українка)
Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху. (А. Хорунжий)
– Постій, постій, – повільно звівся за столом Гнат .. – Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. – Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху. (Григорій Тютюнник)
Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється. (Панас Мирний)
Андрієві наче веселіше за всіх було. Рум'янець виразно червонів йому щоки й наче цвів під золотистим пухом. (В. Винниченко)
– На верхній губі у нього був ніжний пух. (Ю. Яновський)
Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене. (Ю. Збанацький)
[Петра] часто червонів. Тоді шкіра його обличчя, що дуже нагадувала кольором морелю – золотаво-темна з ніжним пухом на ній, – ще більше темніла, ставала брунатно-червона, як цегла. (Д. Бузько)

Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Приклади

Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом. (М. Коцюбинський)
[В гурті:] – Сніг, сніг! – Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (С. Васильченко)
Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння. (Л. Дмитерко)
* У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (П. Грабовський)
Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини. (М. Стельмах)

діал. Пухівка. Приклади

Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М. Рильський)
* У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза. (І. Нечуй-Левицький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

пуха

Добити пухи кому (до пухи кого) діал. — довести до краю кого-небудь, покінчити з кимсь.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.