ПРІЗВИЩЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРІ́ЗВИЩЕ

Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління й указує на спорідненість. Приклади
  • “А як тебе зовуть? Я не знаю”. “Яремою”. “А прізвище?” “Прізвища немає!”. (Т. Шевченко)
  • З ними прийшов і писар, по прізвищу [на прізвище] Попович, дуже розумний і письменний. (О. Стороженко)
  • За шоферами поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський)
  • Прізвища в них здебільшого лісові: Завовченко, Кізка, Ясен, Горленко, Кречет, Берестенко, Дубок. (Є. Кротевич)
  • Повертаю за ріг і прямую дворищем .. Раптом чую, як хтось гукає мене на прізвище. (П. Колесник)
Те саме, що прі́звисько 1. Приклади
  • Мачуха ніколи не згадувала її ймення, а вживала яке-небудь прізвище. Прізвищ же тих мала дівчина без ліку, без кінця. (Л. Яновська)
  • Прізвище “Фабрична” так вкоренилося, що справжнє прізвище навіть забулося. (В. Еллан-Блакитний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.