ПРОСТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРОСТУВА́ТИ
Пересуватися пішки у просторі; іти.
Приклади
- Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку і з милю простували рідким лісом. (О. Стороженко)
- Саша поглядала на батька, а той простував поруч задумливий і мовчазний. (О. Донченко)
- Попрощавшись із новими знайомими, рудявобородий у великій закдумі простував Володимирською вулицею, повернув ліворуч, минув руїни Золотих воріт і зупинився на Сінному майдані. (Ю. Хорунжий)
- “Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий...” Без упину я думала собі оті слова, простуючи в країну італьянську [ італійську]. (Леся Українка)
- Заґеґали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом. (М. Коцюбинський)
- Повертався він часом на світанні і не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно. (А. Шиян)
- Броненосець “Потьомкін” із Одеси простував до східних берегів Чорного моря, щоб підтримати повстання, яке охопило вже всі народи Кавказу. (П. Панч)
- Хто простує, той дома не ночує. (Номис)
- Він, простуючи через яр до своєї хати, тілько [тільки] й знав, що плескав. (Панас Мирний)
- Простував [Кола] через горби й низів'я на Поточчя, понуро думав, мимохідь одчахував гілки. (О. Кундзич)
- Простував за Арістотелем, який вважав, що кожна матеріальна частинка тіла людини зберігає її індивідуальність. (З наук. літ.)
що, діал.
Розпростовувати, розправляти, виправляти (стан, кінцівки).
Приклади
- Заповнять [прочани] обору, падуть, як снопи, на мураву, на приспу, на тік, де хто може, простягаються, простують натомлені кости [кості]! (І. Франко)
- Стояв [Іван Мазепа] серед світлиці, простуючи кості. Тріщали. (Б. Лепкий)
- Тільки тоді, як сонце втомлялось і од вершечка слави спускалось униз, тіні помалу і обережно простували скорочені члени, росли і лізли все далі та далі. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.