ПРОСТИЛАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

Розстилаючись, укривати собою яку-небудь поверхню. Приклади

Драгомирецький побачив: парашут Королевича раптом зів'яв, завис у повітрі, неначе викручена ганчірка, а потім простелився по землі, як шмаття. (Ю. Смолич)
[Неріса:] Якби ти в Рим дістався з Меценатом і там здобув заслужений тріумф, .. то рідні лаври, наче ряст весною, прослалися б тобі попід ногами. (Леся Українка)
Стіни розписані виноградом, на вікнах квіти в глечиках, від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок. (О. Гончар)
Зів'яле листя м'яко прослалося під ногами. (К. Гордієнко)
* Образно. Здавалось, що тихий присмерк вишив злинялим шовком острів на сталевому морі, що острів простелився на морі, як старий гобелен. (М. Коцюбинський)

Займати який-небудь широкий простір. Приклади

Стояла незвичайна тиша, кудись в нічну далину простилалося й губилося в темряві безмежне засніжене поле. (Ю. Збанацький)
Ось уже близько попереду село, праворуч простеляються до низини городи, за городами – лісок. (Ю. Яновський)
Велика Багачка. Навколо неї простелилися безкраї чорноземні поля. (В. Минко)
Вони підійшли під Остапійчишин садок, що прослався по всьому підгір'ю. (Панас Мирний)
По той бік річки прослався луг з копицями сіна. (А. Шиян)
* Образно. Внизу простелилася сиза прохолода ночі. (О. Гончар)
Тиха весняна ніч прослалася над Галичем. (А. Хижняк)

Стелячись, поширюватися в просторі над поверхнею землі (про дим, туман і т. ін.). Приклади

у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін. Пролягати, тягтися куди-небудь. Приклади

Над царством льодів через полюс Північний Мій шлях простелявся – далекий, незвичний. (С. Олійник)
Оживуть степи, озера, І не верстовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться. (Т. Шевченко)
Довго не могла заснути [мати]. Усе про сина думала: у мислі в зоряну ніч простелилась сіра дорога, а по ній бовваніла постать. (А. Головко)
Ой прослалась довга стежка, Стежка не пробита І колючими тернами Аж до краю вкрита. (Б. Грінченко)
Обраний ним шлях простелеться через круті перевали і урвища. (О. Гуреїв)

тільки док., розм. Лягаючи, простягтися, розкинутися де-небудь, на чомусь. Приклади

Сьомка поспішно хитнувся і простелився долічерева, за ним мали зробити це й усі. (Ю. Смолич)
А як діткнулися [Девкаліон та Пірра] сходів, – руками вперед простелились На храмовому порозі і з острахом камінь цілують. (М. Зеров)
– Хотів Горешкові прослатись я до ніг, Щоб доню дав мені – чи власною рукою Убив нещасного... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)

ПРОСТИЛА́ТИСЯ