ПРОПОВІДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОПОВІ́ДНИК

рел. Той, хто проповідує, поширює яке-небудь віровчення. Приклади

Острог став місцем, звідки вийшло чимало вчених, дипломатів, поетів і проповідників. (З. Тулуб)
Особа чеського реформатора й проповідника [Яна Гуса] зацікавила Шевченка передусім своєю революційною діяльністю. (з наук. літ.)
Серед тих чорних хмар [проповіді], як білий невинний голуб, здіймалась у височінь огрядна постать натхненного проповідника. (М. Коцюбинський)
Він, що чув колись гарячого проповідника Саванаролу, почав викривати багаті монастирі, багатіїв, що жили зі страшної праці селян. (О. Іваненко)

перен. Той, хто проповідує, пропагує які-небудь погляди, ідеї і т. ін. Приклади

Він [О. С. Пушкін] виступав проповідником розуму, муз, кохання – такі з точки зору поета основні вимоги і стремління людської природи. (з наук. літ.)
Ми називаємо імена людей, що саме й були глашатаями і проповідниками цієї дружби [російського й українського народів]. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.