ПРОНИЗУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Приклади

Щось гостре, гаряче пронизує його тіло. (М. Коцюбинський)
Станіслав Жолкевський .. два рази пронизав тіло, що здригалося в істериці, своєю гострою карабелею. (Іван Ле)
Я взяв ініціативу до своїх рук. Нав'язавши брудну ганчірку на палицю, я виставив її в ляду. Кілька куль пронизало її одразу. (Ю. Яновський)
Човни .. пронизували гострими носами хвилі, бризками обдавали завзятих гребців. (Іван Ле)
Літак пронизав пухову хмаринку і полинув над голубими неоглядними просторами землі. (І. Волошин)
При всякій зміні магнітного потоку, що пронизує контур замкненого провідника, в останньому виникає електричний струм. (з навч. літ.)
Пробігає блискавиця через наше тіло; незчуєшся, звідки світне, прониже і, не знать куди, зникне. (Панас Мирний)
Швидко пронизавши накреслену фігуру прямою лінією, блискавично вдарив [Савка] по карті кулаком. (О. Довженко)
* Образно. Ручай, що вискочив з переліска, пронизав очеретища та кучу і перетнув те селище навпіл. (Іван Ле)
Місячне світло пронизувало ніжно-синяві нічні мряки, розсвічувало далечину. (О. Кобилянська)
Сонце, буйне весіннє сонце, вступило вже в полуденні краї і гарячим промінням пронизувало повітря. (Г. Коцюба)
Блакитне проміння прожектора знову пронизало нічний морок. (О. Донченко)
* У порівн. Рибалки вечеряли коло багаття. На фоні чорної ночі всі вони так біліли проти вогню, ніби вогонь пронизував їх наскрізь, ніби вони були вилиті з білого прозорого скла. (І. Нечуй-Левицький)
* Образно. * У порівн. Кажуть у мене талант .. Іскрою пронизало мене таємне слово, аж серце забилося. (С. Васильченко)

тільки 3 ос. Проростати на певну глибину крізь що-небудь (про коріння). Приклади

На барханах добре ростуть саксаул, тамарикс і деякі трави. Своїм довгим корінням одні рослини пронизують бархан, інші утворюють густу сітку на його поверхні. (з навч. літ.)
Плав укривають численні квітучі рослини, які здебільшого ростуть на його краях; своєю сильною і дуже густою кореневою системою вони пронизують пласт і ще більше скріплюють його складові частини. (з наук. літ.)

також без дод., перен. Проникаючи крізь одяг, проймаючи наскрізь, викликати неприємні фізичні відчуття (про вітер, холод і т. ін.). Приклади

Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє, так наскрізь і пронизує. (Панас Мирний)
Коли хто-небудь відчиняв двері, холодний протяг пронизував усіх. (О. Бойченко)
Ранішній, гострий, як звичайно буває на сході сонця, холодок пронизав мене. (Ірина Вільде)
– Ти зігрієшся. Тримайся! – Я тримаюсь, Тамарочко. Тільки всю мене пронизує холодом. (А. Хижняк)
Двері рипнули – і Марію пронизало холодом. (Ю. Смолич)
Лізти було нелегко: час від часу гострий біль пронизував недавно заліковані легені. (Я. Галан)
Не встиг старшина проскакати десятка метрів, як земля вибухнула під ним. Гострий біль пронизав зігнуті в стременах ноги до самих колін. (О. Гончар)
Легенько торкнула кілька клавішів і тільки хотіла [Леся] зіграти, як шпигонуло в ліву долоню, пронизало все тіло. (М. Олійник)
То плач проймав його, то жаль пронизував наскрізь. (Панас Мирний)
Страх пронизав його наскрізь. (Ю. Мушкетик)
Відчуття небезпеки пронизало свідомість дівчини. (О. Донченко)
* Образно. І Заздрість ущипливо пронизує груди [Карпа]; кривить товсті його губи злою посмішкою. (В. Винниченко)
– І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі – Ми, днів нових бійці і теслярі, Каменярі грядущої комуни. (М. Рильський)
Несподіваний здогад пронизав його.
І нараз свідомість пронизала думка: але ж бо я вмираю... (Г. Хоткевич)

чим і без дод., перен. Пильно, прискіпливо, допитливо вдивлятися в кого-, що-небудь з метою оцінки, осуду і т. ін. Приклади

Дітвора юрила, чіплялася на бричку, пронизувала оченятами покупки, вгадуючи, що там є й на їхню долю. (Дніпрова Чайка)
Людомир продовжує мовчати, потемнілим від гніву оком пронизує свого мучителя. (А. Хижняк)
Як пронизав його вперше допитливим поглядом старий Варчук, кладучи ціну новому пастушкові, так і почали його .. стерегти чужі очі, мов пси. (М. Стельмах)
Пронизала [Галина] сірими сердитими очима хлопця і пішла не оглядаючись. (М. Чабанівський)

чим, перен. Різко, гучно наповнювати звуками повітря, простір і т. ін. Приклади

В хаті аж гуло од гаму, од клекоту. Усі випили добре, усі говорили голосно, і ніхто нікого не слухав .. Соломіїн голос перемагав той клекіт і пронизував повітря, як гострий ніж. (І. Нечуй-Левицький)
Решта вовків гарчали та огризалися, дожираючи мертвого коня, і роздирали ще живу кобилу, що пронизувала ніч страдницьким іржанням. (З. Тулуб)
Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент. (С. Васильченко)
Стояла якась особлива, оглушлива тиша. Розбив, пронизав ту тишу несамовитий, тонкий і гострий, на одній високій ноті, вереск. (В. Козаченко)

перен. Проходити через що-небудь основною, провідною думкою (про тему, ідею і т. ін.). Приклади

Тема матері, що пронизує світлим променем усю творчість Шевченка, найвищої своєї межі досягає в “Марії”, одному з останніх великих творів поета. (М. Рильський)
Питання життя і смерті вражали .. мою дитячу уяву, що й залишилося в мені на все життя, пронизуючи в найрізноманітніших виявах мою творчість. (О. Довженко)
Часова вертикаль “нащадки – предки” пронизує всі вірування саяно-алтайських тюрків. Це більше, ніж “культ предків”. (з наук. літ.)

тільки док. Низати (у 1 знач.) якийсь час.

ПРОНИ́ЗУВАТИ