ПРОКОВТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРОКО́ВТУВАТИ

Ковтаючи, пропускати через стравохід у шлунок; робити ковток. Приклади
  • Кит – найбільша тварина нашої планети – годується найдрібнішими планктонними рачками. Він проковтує їх мільярди за день. (з наук.-попул. літ.)
перен., розм. Робити нечутним або непомітним; поглинати. Приклади
  • Ні голосу пташини, ні шуму вітру, ні цвіркоту сверщика, навіть стук його [Євгенія] кроків проковтує глуха пустиня. (І. Франко)
перев. у сполуч. зі сл. слово, фраза, перен., розм. Говорити нерозбірливо чи не вимовляти нічого. Приклади
  • Мотря кілька разів відчиняє уста і знову... проковтує слово. (Ірина Вільде)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.