ПРОКЛЯТУЩИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ

часто лайл. Який (якого) проклинають, особливо жорстоко засуджують, особливо сильно ненавидять; ненависний. Приклади

Вона справді виплакала очі, живучи в тій проклятущій хаті з сином, лютим змієм, і невісткою, гадюкою. (Ганна Барвінок)
[Бичок:] Ні, вже зарік дам, доки віку мого: не залицятися до того проклятущого зілля, до гаспидських молодиць. (М. Кропивницький)
О, прокляття проклятущим – за нелюдяність, за зло! (П. Тичина)
Я був бідний сільський хлопець і ніколи ще на своїм віці не мав олівця, все мусив писати тим проклятущим гусячим пером, котре так страшно капало, бризкало і порскало під натиском моєї руки. (І. Франко)
Трохим Іванович ладний був задушити проклятущого пса, який завдав йому стільки хвилювання. (А. Шиян)
З дому грошей надсилали все менше й менше: все забирала проклятуща хвороба Василя Опанасовича. (О. Полторацький)

рідко. Те саме, що запе́клий 2, 3. Приклади

– А що, одігріли змію біля свого серця! – гукали перші [селяни] .. – Хто ж знав, хто гадав, що таке каторжне задасться, таке проклятуще зародиться? – казали ті, що йняли віри [Марині]. (Панас Мирний)
[Явдоха:] А очі у нього, – я таки придивилась, – прямо проклятущі! (М. Кропивницький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.