ПРОКЛИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРОКЛИНА́ТИ
Піддавати прокляттю (у 1 знач.) кого-небудь.
Приклади
- – Проклинаю тебе, сину, – застогнав дід, – проклинаю на сім і на тім світі. (О. Стороженко)
- – Проклинаю тебе, – закричав Панас в агонії, – проклинаю моєю останньою хвилиною! (Ю. Яновський)
- Люди говорили, ніби її прокляв батько, прокляла мати, прокляв увесь рід. (І. Нечуй-Левицький)
- – Няньо сказав, коли не прийдеш додому, не підкоришся його волі, то він тебе прокляне! Ти більше не його дитина! (М. Томчаній)
Клясти, лаяти, осипати прокльонами кого-, що-небудь, виражаючи різкий осуд, відчай, обурення, ненависть і т. ін.
Приклади
- Наймичка невсипуща Щовечір, небога, свою долю проклинає. (Т. Шевченко)
- Устина побивається за чоловіком і проклинає промисловця, що відібрав у неї господаря. (С. Чорнобривець)
- Отак поспорять [люди], покричать; одні поблагословлять, другі прокленуть тодішні порядки, та й розійдуться. (Панас Мирний)
- Вирве старий Тарас сиве пасмо з своєї чуприни і прокляне і день, і годину, коли народив на ганьбу собі такого сина. (О. Довженко)
тільки док.
Клясти якийсь час.
Приклади
- Цілу ніч проплакала та прокляла Марина Карповна свого чоловіка. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.