ПРОКАЗУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що і без дод. Усно висловлювати, вимовляти (слова, фрази). Приклади

Йде супроти нас чоловік..; зупинився й слуха, що ми проказуємо. (Д. Мордовець)
Химка, білявенька дівчинка, заспокоює маленького брата і сумно проказує: – Дзюрчить? Нічого, Сашо, батько залагодять дірку... (Г. Косинка)
В певний час вночі на скелі Певне слово проказать, – Знову ясним замком стануть Всі руїни ті сумні. (Леся Українка)
– Ви ж, мабуть, їсти хочете? – проказала вона співчутливо. (П. Панч)
Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступивсь Семен до граматки і силкувався таким самим, як у Романка, голосом проказувати з ним: аз, буки, віди... (М. Коцюбинський)
– А ти, дівчино, певне, до нас? – заговорила вона приємним грудним голосом, трохи розтягуючи слова, ніби не проказуючи, а виспівуючи їх. (В. Козаченко)
Червоніючи до вух і дивлячись кудись поверх голів, вона проказала своє привітання так, наче прочитала його з книжки. (І. Кириленко)
Демид почав казати, а Андрій з блискучими очима, увесь випроставшись, проказував за їм. (Б. Грінченко)
Розповідав [Мицько] ковалеві про прощання директора й виговорив свою промову. Але мусив її другий раз проказувати, бо коваль із-за роботи не все дослухав. (Л. Мартович)
[Галя:] Марусе, прокажи мені ще раз Тієї пісні, що мене ти вчила. (В. Самійленко)
[Евфрозіна:]Я наслухала, як він проказував із Антігони Гемо́нову промову – далебі, я ледве сльози здержати здолала! (Леся Українка)
А як умер ти і Мінос-суддя проказав урочисто Праведний присуд тобі, Вже не воскреснеш, Торквате! Безсила побожність, і рід твій, І красномовство твоє! (М. Зеров)
[Семен:] На середині [ріки] як підхопило мене бистрею, – я аж злякавсь .. Почав вже “Отчу нашу” проказувати. (М. Кропивницький)
Читав Мартин Євангеліє, а може, він його з голови по пам'яті проказував, хто його знає! (Грицько Григоренко)
Підійшли купці з каравану, розділили горе старого, потішили ласкавим словом, а врешті проказали молитву над гробом, хто кинув гроші на свіжу могилу, хто хліба для старця – й поїхали далі. (М. Коцюбинський)
– І де вона так навчилася доказувати? – серйозно дивується Мирон. – “Оченаш”, не знаю, чи прокаже, а прокльони витрушує, наче пір'я з подертої подушки. (М. Стельмах)

що і без дод. Говорити, диктувати для запису. Приклади

[Мартіан:] Ну, я проказую. (Диктує. Констанцій пише). (Леся Українка)
Глинський голосно проказує Дуєвій. Дуєва голосно стукає на друкарській машинці. (І. Микитенко)
У рукописному примірнику “Витязя”, здійсненому в середині XVII сторіччя каліграфом Мамукою Тавакарашвілі, є зображення Руставелі, який проказує переписувачеві текст свого творіння. (із журн.)
Опинившись удома, Гасан покликав писаря і проказав йому листа. (З. Тулуб)

що і без прям. дод., у сполуч. зі сл. бажання, кохання, совість і т. ін., перен. Наштовхувати кого-небудь на якусь думку, вчинок, дію і т. ін.; підказувати. Приклади

[Олеся:] Завжди ви повчали мене казати так, як мені моя совість проказуватиме, і я так і роблю. (М. Кропивницький)
Чи ти не бачив, як коні дрижать з нетерпіння палкого (Поки для них одмикаються стайні), що змоги немає Кинутись .. вперед, як бажання проказує буйне. (М. Зеров)
Самі-бо, як сльози, з нудоти тяжкої Ці думи та співи мої ізросли. Любов ік людині, недолею стрітій, Мені проказала, сумуючи, їх. (І. Манжура)

ПРОКА́ЗУВАТИ