ПРОЗВУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОЗВУЧА́ТИ

Поширитися в просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Приклади

Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі. Ледве чутно, як подих, прозвучала вона й заніміла... (Леся Українка)
Кобзар з'явився вже тоді, коли прозвучали кінцеві фрази запальної та гострої розмови, що відбулася тут. (С. Журахович)
Знову прозвучав дзвінок, розсунулась завіса, і вистава почалася. (О. Донченко)
З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова. (Ю. Збанацький)
– За Батьківщину! Вперед! Ніколи, ні до, ні після цього, Черниш не чув цієї фрази так. З якоюсь особливою силою й значимістю прозвучала вона їм тут, збираючи всіх в кулак. (О. Гончар)
– Ха-ха-ха! – сміх Майєра прозвучав цілком щиро. (В. Собко)
Опера Бізе [“Кармен”] .. прозвучала блискуче, темпераментно. (з газ.)

перен. Виявитися у звуках мови, пісні і т. ін. (про почуття, настрій і т. ін.). Приклади

Очі в жінки знову блиснули насмішкувато, а в голосі прозвучала гірка іронія. (Ю. Збанацький)
У словах Григора прозвучав жаль і хитро приховане прагнення вигородити свою голову із цієї скандальної історії. (Григорій Тютюнник)

перен. Виявитися, розкритися в чому-небудь (про зміст, ідею, тему і т. ін.). Приклади

В останніх словах Мцирі можна почути і початки тої мелодії, що .. прозвучить потім у Шевченка: “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...”. (М. Рильський)
Запитання прозвучало для Арсена як ляпас. (Л. Дмитерко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.