ПРОЖИЛОК — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРО́ЖИ́ЛОК

Відгалуження судини, по якій тече кров у тілі людини чи тварини. Приклади
  • Біля скронь, з-під її [дівчини] тонкої шкіри, просвічувався голубий прожилок. (М. Томчаній)
  • Настя простягла худу, з синіми прожилками руку, взяла один сірничок, розглядала його, мов якусь коштовність. (І. Цюпа)
  • * У порівн. Навколо розлігся регіт, трусилася од сміху навіть Мокрина Карпець, хоч як люто копилив на неї чоловік нижню губу, змережану тонюсінькими, наче прожилки, зморшками. (М. Стельмах)
Відгалуження ниткоподібного стовщення на листі й квітах рослин, на крилах комах. Приклади
  • Під плотом тулиться дурман, з лапатого, в білих прожилках листу сутуляться колючі зелені голівки з розсіченими навхрест губами. (М. Стельмах)
  • Так само, як не існує двох людей, котрі мають однакові відбитки пальців, так немає двох видів рослин з однаковими прожилками на листі. (з наук.-попул. літ.)
Вузька смужка, тонкий прошарок у чому-небудь (камені, дереві, металі і т. ін.), які виділяються своїм забарвленням. Приклади
  • Скелі були чималого розміру. Складалися вони з сірого каменя з білими прожилками. (М. Трублаїні)
  • Ще вчора, видно, було тут дерево, гуло віттям на вітрі, а зараз лише пеньок з прожилками – кільцями відкладених літ. (О. Гончар)
гірн. Відгалуження в жилі (див. жи́ла1 3). Приклади
  • Золото в розчині є в морській воді, залягає у вигляді прожилків, включень у кварцових жилах – в корінному уложенні. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПРОЖИ́ЛКА

Те саме, що про́жи́лок 1–3. Приклади
  • Син узяв мозолисту руку, синю від прожилок, і приклав до уст. (П. Панч)
  • На підвіконні притулився пощерблений кленовий листок, перетятий сіткою зжовклих прожилок. (Н. Рибак)
  • Він перекидав кам'яну грудку з руки на руку, гладив кострубату поверхню, придивлявся до прожилок на ній. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.