ПРОГУЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОГУ́ЛЮВАТИ

кого, що і без прям. дод., розм. Гуляючи, пропускати кого-, що-небудь, позбавлятися чогось і т. ін. Приклади

– А ти, дядьку, дожидай; завтра до вас у село приїде наш старший, так ти його не прогуляй. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Цю роль треба вести з особливо суворою відповідальністю, і талант свій слід берегти з особливою пильністю. Його так легко можна прогуляти, пробалакати на дрібничках. (О. Довженко)
Учитель говорив, що даремно деякі приїжджі учні гадають, що тут можливо вчитися абияк, прогулювати і взагалі ставитися до школи, як до чогось другорядного. (О. Іваненко)

тільки док. Гуляти (у 1–3 знач.) якийсь час. Приклади

Прогулявши удвох цілий день, рішили [Зінька і Параска] зробити бенкет у суботу. (Панас Мирний)
Минуло літо. Якимко прогуляв його на вольних степах. (І. Нечуй-Левицький)
[Варка:] Чого, питаю, так довго барився в городі? Більш тижня прогуляв. [Демко:] Не прогуляв, а діло робив. (М. Кропивницький)
Ніч прогуляв рід. Ніхто не йшов додому. (Я. Качура)

що, розм. Витрачати на розваги, гульню; марнотратити. Приклади

– Чи в нас грошей немає? Може, я червінці за ніч прогулюю! (А. Головко)
Міщило мав батька-купця десь у Києві. По смерті батьковій не взявся до купецтва, а мерщій кинувся прогулювати батьків набуток. (П. Загребельний)
Надовго ж Тимосі було тих грошей? Зараз їх .. прогуляє. (Г. Квітка-Основ'яненко)

що. Водити кого-небудь на гуляння; робити з кимсь прохідку (звичайно про тварин). Приклади

– Через вигін стайничий прогулював жеребця, який .. сердито роздимав червоні ніздрі. (П. Панч)
Скотар, який працює вдень, стежить за чистотою приміщення, пасе або прогулює корів. (з наук. літ.)
Всі знали, що то Уралов поніс прогуляти, розважити доньку. (О. Гончар)
Вовчиха хотіла, мабуть, тільки прогуляти свою собачку. (Л. Смілянський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.