ПРОГАНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Гнати, змушуючи йти в певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). Приклади

Ой шумлять верби да кінець греблі, А що буря верхи позривала, Ей, туди удова, удова молодая Та сірії воли проганяла. (з народної пісні)
На вулиці спориш пилом припав: от тільки-тільки прогнали худобу на поле. (А. Головко)
Артільний пастух Митяша кожного ранку й вечора неодмінно вештається якийсь час на будівництві, поки прожене повз Вовчий Брід свині. (І. Волошин)
У 60-х роках XVI ст. купці тільки привілейованих міст (головним чином Львова) прогнали через Перемишль більше 20 тис. волів. (з наук. літ.)
Я б тебе не кинув, хоч би дізнавав я щодень катування, хоч би мене гнали в Сирію киями, в Нубію різками, хоч би проганяли в гору канчуками. (Леся Українка)
Одного не похваляв тільки – тої брутальності, з якою виряджали їх [солдатів]: серед ночі, майже роздягнутих, під охороною прогнали з казарми на станцію. (А. Головко)
На другий день робітники цукроварні застрайкували. А ще через день нашою вулицею прогнали кількох робітників, оточених кінними стражниками. (П. Панч)
Щоб зробити операції [на серці] безпечними, поряд з гіпотермією вдаються до штучного кровообігу, коли кров проганяють по судинах своєрідним насосом – “механічним серцем”. (з наук.-попул. літ.)
Для утворення раковини устриця повинна прогнати через своє тіло таку кількість води, яка в кілька тисяч разів перевищує її власну вагу. (з наук.-попул. літ.)
Прогнати мотор.
[Селянин (запалившись):] Ой ви, голото чортова! .. Чи ви [ткачі] судні хоч борозну рівно прогнати або снопки на воза скласти? (Леся Українка)
Коли сходило сонце, одинадцять косарів прогнали на повні гони по третій ручці. (Іван Ле)

кого і без прям. дод. Примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти. Приклади

Не раз Іван метав сокирою в неї [Химу], жбурляв вилами та проганяв. (М. Коцюбинський)
Вона, звичайно, не хотіла його проганяти зовсім, але Ясеві стало так сумно, що він насунув кепку на лоб і пішов на всі чотири вітри. (О. Іваненко)
Другого дня прогонив Василь кури з грядок, та й до обніжка наблизивсь. (А. Тесленко)
Бабуся взяла ломаку .. та й прогнала собак і зняла мене з тину. (І. Нечуй-Левицький)
Після того, як його набив і прогнав Дратва, Юрко пішов подалі від скирти соломи і сів собі на межі. (М. Томчаній)
Троянці сильно наступали І тиснули своїх врагів, Не раз Латинців проганяли До самих городських валів. (І. Котляревський)
До Покрови наймита благають, а після Покрови проганяють. (приказка)
– У добрий час прийшов, – говорить цар. – Вчора я прогнав слугу, і його місце вільне. Я тебе прийму, але вважай – не спіткнися! Від сьогодні я не буду проганяти слуг, а смертю каратиму! (В. Королевич)
Бронко прорахувався, коли думав, що Філіпчук другого ж дня після похорону Річинського звільнить Олексу з роботи. Шеф не тільки не прогнав Олекси, але вів себе так, начеб йому нічого не відомо про випадок на вічу у Калиниці. (Ірина Вільде)
Свою жінку прогнав [Гнат] од себе, зійшовся з другою без шлюбу. (М. Коцюбинський)
Сонце проганяє каламуть. (М. Рильський)
Гуляли б, поки не смеркає, Поки мир божий не засне, Поки .. Не зійде місяць над горою, Туман на лан не прожене. (Т. Шевченко)
Не може [вітер] прогнати з стаї запаху вугля, сиру і овечої вовни. (М. Коцюбинський)

що, перен. Мислено відводити, відштовхувати від себе неспокійні, бентежні думки, спогади, відчуття страху, переляку і т. ін. або звільняти кого-небудь від них. Приклади

Пан Адам кладе руки на стіл і проганяє ними той образ. (М. Коцюбинський)
Їй згадувалось, як він покинув її на поталу, на глум людям, але вона зараз же проганяла від себе ці згадки. (Б. Грінченко)
Улас, щоб припинить свої страждання, зусиллям волі проганяв .. страх. (Григорій Тютюнник)
Закричав горлатий півень І прогнав мій страх. (Л. Глібов)
Доволі вже було йому клопоту з тією Лідою. Вирвав з серця її ім'я, прогнав саму думку про неї. (Ю. Бедзик)
Коли його [Самійла] кликали, він здригався, протирав долонею очі, ніби проганяв дрімоту. (В. Кучер)
– Сідайте, та вип'ємо по чарці: може, я сон прожену. (І. Нечуй-Левицький)
Він зараз пришле їй настоянки на зіллі, півчарки якої прожене з лиця її блідоту. (М. Коцюбинський)
Щоб прогнати нелюдську втому, Тамара починає лічити, скільки разів кине лопатою землю. (А. Хижняк)
Хто знає, про що думала ця стара мужня жінка, яку все життя здоганяло горе, а вона проганяла його від себе – коли зітханням тихим, коли задумою мовчазною, сльозою гарячою, пролитою вночі на самоті, щоб ніхто не бачив, а коли й піснею тужною. (Григорій Тютюнник)
У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити. Заходились наші квіти Весілля гулять. (Л. Глібов)
Злидні кляті переборем, проженем, з землі ми зробимо Едем. (В. Сосюра)
Будуть кобзи і цимбали Дівчатам натщесерце грать І хлопцям голод проганять. (П. Гулак-Артемовський)

тільки док., розм. Швидко проїхати, пробігти яку-небудь відстань; промчати, промчатися.

тільки док., що і без прям. дод., розм. Ганяти (у 1 знач.) якийсь час. Приклади

Проганяти м'яча цілий день.

ПРОГАНЯ́ТИ