ПРОВОЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРОВОЮВА́ТИ

без прям. дод. Воювати якийсь час. Приклади
  • Коли його призвали на війну, він провоював чотири роки. (О. Довженко)
  • Дядя Мокійчук без поранень провоював першу світову і громадянську. (Л. Первомайський)
кого, що, перен., розм. Утрачати кого-, що-небудь, воюючи. Приклади
  • – Еге, парубче! – набрався врешті хоробрості старий. – Провоював ти свою дівку. Заміж вийшла Уляна. (Ю. Збанацький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.