ПРОВОРКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ПРОВОРКУВА́ТИ

Видати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць і т. ін.).

що і без прям. дод., перен. Проговорити або проспівати лагідним, ніжним голосом. Приклади

– Кохайлику! – ставши близенько, з-за спини стиха проворкувала Роксолана. (О. Ільченко)

Воркувати якийсь час.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.