ПРИЧИТАЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРИЧИТА́ТИ

над ким. За народним звичаєм – на похороні голосити над покійником, примовляючи. Приклади

Тужила би, тужила [Маруся], русою косою шию овиваючи, і причитувала би над кимось померлим. (Г. Хоткевич)
* У порівн. Говорила [Оксана], ніби сама над собою причитувала, ятрила словами пекучими душу, билась, мов голубка зранена. (І. Цюпа)

розм. Жалібно плачучи, нарікати на кого-, що-небудь, побиватися за кимось, чимось. Приклади

– Та де ж ти, мій голубе, озовися! – плакала вона, причитаючи, наче за покійником. (А. Шиян)
Криком кричить дитячий розпач, а уста тихо, нишком причитують..: – Ой, мамо-мамочко, ой, моя ріднесенька... (С. Васильченко)
Плакала чиясь дитина, хтось із жінок причитував жалібним голосом... (Є. Кравченко)
– Щоб же тебе на кусники порвало! – причитала Явдоха, припадаючи до порожнього глечика. (Григорій Тютюнник)
Дід .. як ударив себе по полах, та давай причитувати: – А щоб тобі та бодай тобі! (з казки)
Як тілько стражника побачить [знахарка], зараз почне хреститись, .. хреститься та причитує: “Господи, відверни!”. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.