ПРИЦМОКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИЦМО́КУВАТИ

Утворювати характерний звук, що нагадує “ц”, перев. виражаючи якесь почуття (задоволення, здивування, захоплення, нерішучість тощо). Приклади
  • Микула почав розповідати свої пригоди. Дзерон тільки прицмокував з дива, а батько Микулів зітхав і хрестився. (О. Маковей)
  • Юхим Барило вихоплює піджака, крутить його на всі боки, прицмокує язиком. (В. Кучер)
  • Коли рудобородий дядько похитав головою і прицмокнув масними губами не від жалю до неї, а від того, що бачив у ній надто мало сили для роботи, вона, мов підкошена, впала на коліна. (В. Речмедін)
  • Він наставив глибоку і чорну, мов корито, пригорщу і від радості, що зараз закурить, враз пожвавішав: притупував чобітьми, приахкував, прицмокував. (Григорій Тютюнник)
  • Чути було, як прицмокував Хведосій, тягнучи горілку з сулії. (Л. Смілянський)
  • Баба сіла до столу, спритно вхопила сосиску, поклала її на скибку хліба і почала їсти, прицмокуючи язиком. (В. Собко)
  • Їжачок жадібно почав пити молоко, ще й прицмокував. (О. Копиленко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.