ПРИТЧА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИ́ТЧА

Оповідний літературний твір алегорично-повчального характеру, змістом близький до байки. Приклади
  • Збірник “Мій Ізмарагд” [І. Франка] у значній частині дає варіації старовинних притч і легенд різних часів і народів. (М. Рильський)
  • В індійській притчі розповідається, як молодий пустельник провів роки в самотності і роздумах. (з наук.-попул. літ.)
  • Певного розвитку на Русі набули прислів'я, приказки, притчі, загадки, які є проявом народної мудрості. (з наук. літ.)
  • Притча фактично є поширеним різновидом байки і відрізняється від останньої тим, що висновки, мораль спеціально не виділяються в ній, а випливають безпосередньо із самого викладу чи є його складовим елементом. (з наук. літ.)
  • Збудилась загальна увага до символу, до притчі, яка, відкидаючи дидактику, тяжіє до драми... (з наук. літ.)
  • Потім насмішкувато, мовби глузуючи з себе, розповідав [Сухомлин] притчу про виноградарську комсомольсько-молодіжну ланку, що нею він на нарадах козиряв, хоч та ланка складалася в основному з таких комсомолок, у яких уже й онуки були... (О. Гончар)
  • – Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу. (А. Головко)
розм. Який-небудь непередбачений випадок; пригода, подія. Приклади
  • В однім селі сталася така притча: прийшло на народ нещастя. (з казки)
  • Стрівся старець з Петром та й каже: “Яка сьогодні зо мною кумедна притча трапилась: трохи був на смерть не подавився!”. (О. Стороженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.