ПРИТУЛЯЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

до кого – чого і без дод. Щільно прикладати, притискати кого-, що-небудь до когось, чогось. Приклади

Нетерпляче кидається [раб-гебрей], притуляючи голову до затіненого боку бруса камінного. (Леся Українка)
Нахиляється дід до кожного дерева, притуляє вухо до стовбура. (О. Іваненко)
Син хутко вхопив рушницю, притулив приклад до плеча, прижмурив праве око і, хвилинку поцілившись, вистрілив у куток. (І. Кириленко)
Щільно притуляє вона до себе слабу дитину й цілує щоки та очі. (І. Нечуй-Левицький)
Притулили [козак і сотниківна] один одного до серця та й заплакали; щастя, як і горе, кажуть люди, точить сльози. (О. Стороженко)
Дружно, міцно всіх вас, браття, я б до лона притулив, І надії, і прокляття З вами разом поділив. (П. Грабовський)
Варто було зашелестіти траві під маленькою босою ніжкою, як я поспішав назустріч Марії, притуляв її до себе, навіть не питаючи, чом вона запізнилася. (І. Муратов)
Вона притулила лице трохи не до самого дзеркала й роздивлялась на свої дуже примазані помадою коси. (І. Нечуй-Левицький)
Високий, худий прислужник пер в двері м'яке, велике крісло, обдерте ззаду і споловіле. З грюком пересадив через поріг і поволік у куток, де й притулив до стіни. (М. Коцюбинський)
Стара пані притуляє до очей якісь прозорі скельця і щось белькоче. (О. Донченко)
Щоки пашуть, я гіллячка молодих берізок в жменю зберу да притулюю, щоб прохололи, огортаю собі шию. (Ганна Барвінок)
Наталя вмочила у воду хусточку і вправно притулила її Павликові до лоба. (О. Донченко)
Почала [Параска] їх [подушки] складати: спідню – пряменько положила, верхню – навскосяк угору підвела, до бильця притулила. (Панас Мирний)
Міцно двері притулив [би] від заздрого людського ока і почав би нове житє [життя]. (Г. Хоткевич)
Притуляють сю брехеньку іноді до Цигана. (Номис)
Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує. (Сл. Б. Грінченка)
– Не та мати, що на світ породила, а та мати, що вигодувала... Оцю приказку саме до мене й притуліть. (Л. Яновська)

розм. Надавати притулок кому-небудь; поселяти, розміщати. Приклади

Завтра Соломія мала попрохати свого булгарина притулити поки що Остапа і, коли він згодиться, зараз же вибратись із плавнів. (М. Коцюбинський)
[Сашко:] Матері моєї не було? [Сергій:] Не бачив. [Сашко:] Бо там шукають її, корів пригнали, а притулити їх ніде. (З. Мороз)
* Образно. Він розбирає й сортує матеріали і свої записки перед виданням. Пише він – де його притулить дорога: на морі, на повітрі, в лісі й в снігах. (Ю. Яновський)
Ще ж я чув, буцімто хочеш тут же притулити дещо і по-нашому писаного. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Може б його [образок] куди дало б ся притулити? (М. Коцюбинський)
Коли ж мого оповідання ніде до друку Ви не зможете притулити, то звольте, шановний Пане, одіслати його мені рекомендованою опаскою. (А. Кримський)

Прикладаючи що-небудь до когось, чогось, приладжувати, припасовувати або приміряти його. Приклади

Цілісінький день було розкладає [Марта] тії клаптики – косенькі, вузенькі, довгі, куці.., один до одного притуляє, припасує так, що виходять ловкі узори, наче на листу. (Грицько Григоренко)
Василина пішла додому через греблю і на самоті під вербами ще раз розгорнула матерію і притулила до свого стану. (І. Нечуй-Левицький)
Взяла я ту кукурузу [кукурудзу] та й висипала в мішок до своєї; .. бо мала до чого притулити. (І. Нечуй-Левицький)
Роман доміркувався, що ті три морги землі, котрі недавно купив Семен і котрі наче сам Бог притулив до його, Романової, ниви – непотрібні Семенові. Авжеж непотрібні, бо він не вміє шанувати їх. (М. Коцюбинський)
Взяла я ті шматки сала та й притулила до свого, бо сало ж не значене. (І. Нечуй-Левицький)
– Так-то, сину, – зітхнула Настя, – одрізана скибка хліба, то вже не притулиш. (С. Васильченко)
Швидко підійшов [чоловік] до дерева, притулив шматок надірваної кори до стовбура, міцно забинтував хусткою, потім витяг з кишені мотузок і став обв'язувати поранене місце. (С. Журахович)
Що скажеш путнього під такий настрій?! Що розумнішого притулиш до всього сказаного у попередніх розмовах..?! (І. Волошин)

розм. Розміщувати, класти, ставити і т. ін. що-небудь десь (перев. на невеликому, тісному просторі, у незвичному, незручному місці). Приклади

Та й мудрі ж і писанки!.. рожа на усе яйце і не уписалася, так вже і листячко дрібнесеньке вже на самому кінці ледве притулили. (Г. Квітка-Основ'яненко)
На столі, на підвіконні, на поличці біля умивальника – скрізь, де тільки можна було щось притулити, лежали сірі, запилені речі. (А. Хорунжий)

розм. Влаштовувати кого-небудь кудись (на якусь роботу, посаду і т. ін.). Приклади

Якби хлопець – справа ясна: можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на майстра научався... (Я. Качура)

розм., рідко. Закривати, затуляти чим-небудь. Приклади

Коли ж їх [очі] притулили повіками, то вид її зробився зовсім спокійним, а на устах тоді примітили тихий усміх... (Грицько Григоренко)

ПРИТУЛЯ́ТИ