ПРИТОЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРИТО́ЧУВАТИ

Приєднувати, додавати що-небудь для збільшення чогось. Приклади

Ой чий же то двір?! Приточив би свій! Хорошая дівчинонька, Я ходив би к ній. (з народної пісні)
Йому бажалося до свого добра приточити ще й жінчине, щоб вийшло одно та велике! (Панас Мирний)
Ой гуць гуці! сорочечки куці; будем робити, щоб приточити. (Номис)
– Проворний, бігати вмієш?.. – запитав у Миколи хазяїн обмундирувальної майстерні. – Будеш приточувати вушка до чобіт... (з газ.)

Приладнувати, прикріплювати, підганяючи щось одне до одного. Приклади

Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш, відрубаєш – не приточиш. (прислів'я)
Треба дерево заготовити, принести, зв'язати кілька плотів, потім приточити їх, закріпити. (А. Шиян)

перен. Говорити або писати щось на додаток до сказаного або написаного раніше, на підтвердження чого-небудь і т. ін. Приклади

Всі почали сміятися, як діти, приточуючи приклади того, як селяни дурили ляхів, ховаючи опришків. (Г. Хоткевич)
Кожен поспішався щось додати, своє слово приточити і заразом на стіл поглядав, хотів побачити, що виходить на папері. (Г. Коцюба)
– Це Матвій тобі казку розповів, – з серцем промовив Плачинда .. – Навряд, Якове Дорохтейовичу, не такий чоловік Матвій. А коли не ймете віри, підіть до нього, він слова не приточить. (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.